Мініатюри, які вражають: як тернополянин поміщає копії історичних кораблів у пляшки (ФОТО)
Автор:
Ольга Турчак
-
Цілу історію у порожню пляшку може помістити художник з тернополя Володимир Корнієнко. Вже майже три десятки років чоловік захоплюється художньою мініатюрою.
-
Як через тоненьке горлечко у тарі чоловік може помістити туди цілий витвір мистецтва? Ми побували у митця вдома, про усе читайте в матеріалі.
Квартира сім’ї Корнієнків уже з прихожої нагадує галерею. На стінах картини художниці Олени Корнієнко, далі стелажі із мініатюрами, роботами її чоловіка пана Володимира. Це подружжя нерідко можна побачити на вулиці Валова, де місцеві художники виставляють свої роботи. Хист до живопису мають обоє, обоє реалізувались у цій сфері, в обох світяться очі, коли мова іде про творчість.
Пан Володимир має ще один незвичний телант. Любов до вітрильного спорту привела його до створення дивовижних речей, а саме мініатюр кораблів у пляшках.
У кожній пляшці ціла історія
Вдома у Володимира Корнієнка є близько двох десятків мініатюр кораблів. Частину із них він тримає у власній колекції: вони вкрай рідко покидають ці стіни. Деякі чоловік виставляє на продаж, чимало вже розлетілись у різні куточки України та навіть за кордон.
— Усі роботи зроблені за кресленнями справжніх кораблів. Це точні копії у масштабі 1:300. Цей корабаль — той, на якому провели Другу Камчатську Експедицію, це відомий «Фрам» Нансена, а ось «Санта-Марія» — флагманський корабель першої експедиції Христофора Колумба, це на ньому моряки відкрили Америку, — розповідає автор. — У кожного своя, цікава історія за якою написана не одна книга і знятий не один фільм. Є серед робіт і мініатюри козацьких чайок.
У сімейній бібліотеці Корнієнків чимало книг про морські експедиції та подорожі. Креслення пан Володимир до масштабів зменшує сам. Бо ж за освітою інженер. Сам він і виготовив усі інструменти для роботи.
Хвилі назавжди в душі
Митець розповідає, що любов до кораблів у нього ще з юності.
— Коли ще був малий, ми з батьками їздили в Одесу на відпочинок. І добре пам’ятаю один момент: у нас ще був час до потяга, коли вже повертались назад, зайшли у музей Морського флоту. Там побачив модель вітрильника у пляшці. Це було дуже цікаво, — пригадує співрозмовник. — Згодом почав займатись морським багатоборством, працював із тренером із веслування та вітрильних перегонів, проходив чимало регат (змагання на вітрильниках чи веслах) на території всього Радянського Союзу.
Коли розпався Радянський Союз, спортивна школа, де займався чоловік розпалась, і займатись більше було ніде, але любов до вітрильників та теплоходів, в чоловіка назавжди. Так каже він сам. Це і вилилось у таку творчість.
Займатись художньою мініатюрою пан Володимир почав на початку 90-их років.
Як через маленьке горлечко можна вмістити корабель
Володимир Корнієнко розповідає, що питання «Як ви це робите?» чує досить часто. Були випадки, коли люди припускали, що для того аби корабель “розклався” всередині, достатньо потягнути за єдину ниточку. Але насправді усе набагато складніше.
Спочатку чоловік за кресленнями виготовляє модель корпуса корабля, далі усі деталі. Є у нього міні-судно із трьома рядами весел. Зізнається, нервів на те, аби усі зробити однаковими, а потім рівно розмістити пішло чимало.
— Кожен каркас судна робиться із частин, — демонструє на прикладі одного. — Я роблю його, тут, на столі. Потім вітрила, інші деталі. Мій корабель готовий ще до того, як потрапити у пляшку. Далі я усе розкладаю, по частині поміщаю у пляшку, а вже всередині скріплюю з допомогою спеціальних інструментів.
До слова, усі пристосування для роботи чоловік зробив сам, більшість перероблені із спиць для в’язання, адже вони довгі та тоненькі і легко проходять у горлечко пляшки, яке має 2-5 сантиметрів.
На один корабель може піти цілий рік
Клопітка робота пана Корнієнка займає чимало часу, адже кораблі продумані до деталей: Там, вирізьблений кіль-міліметровий дракон на носі судна, у іншому мініатюрні рятувальні човни, є навіть 8-міліметрова на лафеті з малесенькими коліщатками.
— За рік я збираю одну-дві моделі. Адже потрібно аби кожна деталь відповідала кресленню, бо інакше вкінці не зійдеться, — каже співрозмовник. — Я роблю усе як у справжніх кораблях: оснащення, вітрила, вхід на палубу, на деяких є навіть постаті моряків.
Близько року чоловік займався створенням моделі корабля «Трінідад», на якому подорожував Магелан. Каже, що про історію кожного можна говорити годинами.
Моделі, що складаються з десятків різноманітних деталей, пан Володимир робить зі шматочків червоного дерева, дуба, шпону, тканини, а склеює їх звичайним ПВА-клеєм.
Магію, яка виходить в результаті ювелірної роботи митець називає нічим іншим, як спритністю рук. Щоправда додає: любить цю справу, бо по-іншому ніяк.
Довідка:
Мистецтво виготовлення макетів кораблів у пляшках зародилося у XVII-XVIII століттях у Європі. Винахідниками були моряки, які, нудьгуючи в період простою суден на березі, заглядали у пляшку в буквальному розумінні слова. Комусь з «морських вовків» і спала на думку оригінальна ідея вміщувати маленькі моделі суден у порожню тару.
