Пральний порошок із невідомої хімії під виглядом відомих брендів: на Тернопільщині викрили підпільне виробництво

На Тернопільщині п’ятьох людей підозрюють у виготовленні та продажу підроблених пральних засобів під виглядом продукції відомих світових брендів. За висновками експертиз, збитки двом міжнародним виробникам становлять майже 13 мільйонів гривень.

Про це повідомив начальник Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Сергій Зюбаненко.

За даними слідства, учасники організованої групи облаштували виробництво рідких пральних засобів у складських приміщеннях. Для виготовлення продукції використовували хімічні компоненти невідомого походження.

Готові засоби маркували логотипами відомих торговельних марок і продавали під виглядом оригінальної продукції. Таким чином покупці могли придбати підробку, не підозрюючи про її справжнє походження.

Незаконну діяльність викрили оперативники управління карного розшуку спільно зі слідчими поліції Тернопільщини. Процесуальне керівництво здійснює обласна прокуратура.

П’ятьом учасникам групи повідомили про підозру за частиною третьою статті 229 Кримінального кодексу України — незаконне використання знака для товарів і послуг.

Наразі триває досудове розслідування. Після його завершення обвинувальний акт планують скерувати до суду.

Джерело: 0352.ua

Читати

Бронювання від мобілізації хочуть скоротити: чи залишать відстрочки науковцям, медикам і поліцейським

В Україні активно обговорюють великий перегляд системи бронювання військовозобов’язаних та надання відстрочок від мобілізації. Уряд планує ввести нові критерії для критично важливих підприємств, можливе зменшення квот на бронювання, а також додатковий контроль за компаніями, які отримують право бронювати своїх працівників.

Одночасно розглядаються зміни до окремих підстав для відстрочки, пов’язаних із сімейними обставинами, доглядом за людьми з інвалідністю та опікою. Народна депутатка Мар’яна Безугла пропонує суттєво зменшити кількість заброньованих у ряді сфер. Водночас представники оборонної промисловості та місцевого самоврядування попереджають про можливі наслідки обмежень, які можуть вплинути на роботу критичної інфраструктури.

Які квоти на бронювання можуть змінитися

Під час години запитань до уряду у Верховній Раді 16 жовтня прем’єр-міністр Сергій Корецький підкреслив необхідність перегляду правил бронювання. Він зазначив, що протягом останніх шести-восьми місяців кількість нових бронювань і відстрочок щомісяця зростала на десятки тисяч.

Глава уряду вважає, що існуюча система потребує більш ретельного контролю, щоб уникнути зловживань, фіктивного збільшення штатів і бронювання працівників, які насправді не залучені до критично важливих завдань.

Серед можливих змін — перегляд права на стовідсоткове бронювання для деяких підприємств оборонно-промислового комплексу. Корецький навів приклади компаній, які, за його словами, виробляють лише кілька дронів на рік, але оформлюють бронювання для сотень працівників. Водночас представники оборонної галузі попереджають, що загальне скорочення квот може створити проблеми для виробництва озброєння.

Заступниця директора з питань взаємодії з індустрією Української ради зброярів Марія Шамота підкреслює: навіть мобілізація частини дефіцитних інженерів, технологів, операторів обладнання та фахівців із контролю якості може порушити виробничі процеси. Тому в галузі пропонують перевіряти реальну діяльність підприємств і виконання оборонних контрактів, а не встановлювати однакові обмеження для всіх виробників.

Енергетика та комунальні підприємства: бронювання можуть скоротити

Уряд наразі розглядає можливість зміни квот для енергетичних і комунальних підприємств. Як зазначив Корецький, один із підрядників, який мав право на повне бронювання через виконання робіт для «Укренерго», насправді залучав лише 20 з 100 працівників до цих робіт.

Народний депутат Ярослав Железняк озвучив такі пропозиції щодо можливих квот: 

• Енергетичні підприємства — до 85% військовозобов’язаних працівників. 
• Теплопостачання, водоканали та підприємства з поводження з побутовими відходами — зменшення квоти з 75% до 60%.
• Інші критично важливі підприємства — збереження загального ліміту на рівні 50%.

Ці показники наразі обговорюються як можливі зміни і не означають, що нові обмеження вже вступили в силу.

Народний депутат Олександр Федієнко виступив проти скорочення бронювання працівників енергетики, комунальних служб та оборонної промисловості. Він вважає, що спочатку потрібно перевіряти організації, які мають питання до фактичної діяльності або чисельності персоналу.

Асоціація міст України також наполягає на збереженні квот для комунальних підприємств на рівні 75–100%. Виконавчий директор асоціації Олександр Слобожан зазначає, що нестача досвідчених інженерів та інших фахівців може ускладнити відновлення електропостачання після атак з боку Росії.

Для кого передбачене стовідсоткове бронювання

Згідно з чинними правилами, існує можливість бронювання до 100% військовозобов’язаних працівників для певних категорій підприємств і установ за умовами, визначеними законодавством. Це, зокрема, стосується:

• працівників паливно-енергетичного комплексу та підрядних організацій, які беруть участь у відновленні енергосистеми,
• підприємств оборонно-промислового комплексу,
• окремих технічних працівників операторів мобільного зв’язку та провайдерів,
• працівників державних і комунальних медичних закладів.

Для підприємств, які фактично працюють на територіях можливих або активних бойових дій, діють окремі правила. Водночас можливе введення нових критеріїв критичності підприємств може вплинути на умови отримання підвищених квот. Остаточні наслідки залежать від того, які саме зміни затвердить уряд.

Для бронювання може бути створено Координаційний центр

Ще одна цікава ідея — створити спеціальний Координаційний центр для питань бронювання. Його завданням буде визначення підприємств, які є критично важливими, та надання їм підвищених квот. Згідно з попереднім планом, підприємствам, які прагнуть забронювати більше 50% військовозобов’язаних працівників, може знадобитися позитивна рекомендація цього центру.

До складу центру пропонують залучити представників різних урядових структур, СБУ, Головного управління розвідки, Служби зовнішньої розвідки та Національної поліції. Проте така модель викликає занепокоєння щодо можливого збільшення бюрократії, затримок у розгляді заявок та ризиків для підприємств, які виконують оборонні замовлення або забезпечують роботу критичної інфраструктури.

Безугла пропонує суттєво скоротити бронювання

Окрему дискусію викликали пропозиції народної депутатки Мар’яни Безуглої. Вона виступає за радикальний перегляд системи бронювання та зменшення кількості категорій працівників, які можуть отримувати відстрочку від мобілізації.

Депутатка пропонує зберегти бронювання для підприємств оборонно-промислового комплексу після проведення аудиту, більшості об’єктів критичної інфраструктури та кількох тисяч найвищих державних посадовців.

Водночас Безугла закликає скасувати масове бронювання поліцейських, прокурорів і чиновників, а також переглянути підходи до бронювання працівників закладів вищої освіти та інститутів Національної академії наук України. Крім того, депутатка запропонувала ввести військовий облік професій жінок через застосунок «Резерв+» і розглянути можливість їх залучення до тилових посад, щоб звільнити чоловіків для служби на бойових позиціях. Це позиція народної депутатки, а не ухвалені зміни до законодавства.

Понад 90% відстрочок мають продовжити автоматично

На фоні дискусій про можливий перегляд правил Міністерство оборони 17 жовтня повідомило про автоматичне продовження понад 90% чинних відстрочок. Цей процес триватиме до 30 жовтня 2026 року.

Система перевіряє право на відстрочку, звертаючись до державних реєстрів. Якщо підстави залишаються актуальними і інформація підтверджується, відстрочку продовжують автоматично, без необхідності повторного подання заяви чи відвідування державних установ.

Це стосується тих громадян, які отримали відстрочку через «Резерв+» або центри надання адміністративних послуг. Застосунок відображає дані з державного реєстру, а рішення приймається на основі підтвердження відповідних підстав.

Які підстави для відстрочки можуть бути переглянуті

Уряд також розглядає можливі зміни до деяких підстав для відстрочки, пов’язаних із доглядом, інвалідністю та сімейними обставинами. Серед запропонованих змін:

• обмежити право на відстрочку для родичів другого ступеня споріднення, які доглядають за людьми з інвалідністю I або II групи;
• скасувати окрему підставу для відстрочки родичам третього ступеня споріднення;
• надавати відстрочку у зв’язку з опікою над недієздатною особою або людиною з інвалідністю лише за умови відсутності інших опікунів;
• змінити правила для сімей, де обоє батьків проходять військову службу: за пропозицією уряду, відповідна підстава для відстрочки може бути переглянута, відповідну підставу можуть залишити лише для жінок.

Ці ініціативи не варто сприймати як вже діючі правила. До моменту остаточного затвердження змін підстави для відстрочки визначаються чинним законодавством.

Що зміниться для військовозобов’язаних

Уряд має намір посилити контроль за бронюванням і запобігти ситуаціям, коли підприємства отримують підвищені квоти без належних підстав. Водночас представники оборонної промисловості, енергетики та місцевого самоврядування попереджають про ризик нестачі кваліфікованих працівників у критично важливих сферах.

Найближчим часом ключовими питаннями залишаються нові критерії критичності підприємств, можливі квоти бронювання, порядок роботи Координаційного центру та перегляд окремих підстав для відстрочки. Поки відповідні рішення не ухвалені й не набули чинності, озвучені відсотки та пропозиції не змінюють автоматично чинних правил бронювання і мобілізації.

Джерело: 0352.ua

Читати

Українські компанії масово звільняють працівників: як отримати усі передбачені законом виплати

Масовані російські обстріли та погіршення економічної ситуації змушують український бізнес переходити в режим жорсткої економії. Це вже призвело до хвилі скорочень: компанії оптимізують штат, скорочують офісні команди або повністю закриваються.

Які гарантії та компенсації має офіційно працевлаштований працівник під час скорочення, простою чи знищення майна підприємства, на що можуть розраховувати підрядники-ФОПи та як діяти, якщо роботодавець затримує виплати, пише 0352 з посиланням на Мінфін.

Українські компанії масово прощаються з людьми

Російські удари та погіршення бізнес-середовища змушують українськи компанії скорочувати персонал. Наприклад, «Епіцентр» лише за останній місяць втратив близько 7000 робочих місць. Скорочення охоплять офісні команди холдингу, «Сільпо» та логістичного напряму. Кількість працівників компанія не назвала. Повністю припиняє існування Українська студія PlayMe, яка розробила AI-dating гру MeChat та входила до екосистеми Genesis. Понад 100 фахівців компанії потрапили під скорочення. Різати штат розпочала Rozetka після знищення російським ударом автоматизованого складського комплексу в Броварах Київської області.

У вересні про неможливість безпечно та стабільно відновити роботу свого підприємства в Кривому Розі повідомила й ArcelorMittal.

І це лише частина айсбергу: якщо підприємство зупиняє виробництво, скорочує замовлення або втрачає логістичні потужності, труднощі виникають й у підрядників, постачальників.

Водночас війна не скасовує автоматично всіх зобов'язань бізнесу перед людьми. Обсяг гарантій залежить від того, як оформлено співпрацю, що сталося з підприємством і яке рішення щодо працівника ухвалив роботодавець.

Зупинення роботи не припиняє трудових відносин автоматично

Якщо підприємство через обстріли тимчасово припинило роботу, трудові відносини з його працівниками не закінчуються самі собою. Роботодавець має документально оформити поточний стан господарської діяльності: оголосити простій, за передбачених законом умов призупинити дію трудового договору, запропонувати переведення або розпочати процедуру звільнення.

Ці режими мають різні правові наслідки, насамперед для виплат.

«Поки нічого не оформлено, людина залишається працівником, і їй належить зарплата. Верховний Суд прямо каже: „сам по собі факт військової агресії не є безумовною підставою для призупинення дії трудового договору“», — наголошує Богдан Янків, засновник юридичної компанії YANKIV.

Для призупинення необхідно, щоб через збройну агресію одночасно була виключена можливість роботодавця надавати роботу, а працівника — її виконувати. Відповідне рішення оформлюють наказом із зазначенням причин і строку.

Тому втрата частини замовлень або погіршення фінансового стану компанії самі по собі не дають підстав призупиняти трудові договори, якщо підприємство й надалі може забезпечувати працівників роботою.

Простій, призупинення договору та переведення: як це впливає на зарплату

Простій означає тимчасове зупинення роботи через відсутність організаційних або технічних умов, надзвичайні обставини чи інші причини. За словами Багдана Янківа, якщо простій виник не з вини працівника, за загальним правилом оплата становить не менше двох третин тарифної ставки або окладу. Якщо ж на роботі виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або людей довкола, за час простою зберігається середній заробіток.

Призупинення трудового договору передбачає тимчасове припинення надання роботи та її виконання через воєнні обставини. На цей період роботодавець не виплачує зарплату та інші поточні гарантійні й компенсаційні виплати. Закон передбачає відшкодування відповідних сум за рахунок держави-агресора, однак це не означає, що працівник автоматично отримає гроші одразу після призупинення договору.

За чинними правилами призупинення за ініціативою однієї зі сторін обмежене сукупним строком у 90 календарних днів протягом воєнного стану. Довше — тільки за згодою сторін.

Переведення на іншу роботу дає змогу зберегти трудові відносини, якщо підприємство може запропонувати працівникові інші функції або робоче місце.

«Без згоди працівника переведення можливе лише для ліквідації наслідків бойових дій. При цьому оплата не може бути нижчою за середній заробіток», — звертає увагу адвокат.

Отже, фактична зупинка підприємства ще не визначає, скільки саме має отримати працівник. Для цього потрібно встановити, який режим запровадив роботодавець і чи відповідає він вимогам законодавства.

Скорочення та знищення майна: різні процедури звільнення

Якщо компанія більше не може продовжувати діяльність, вона може вдатися до скорочення штату, ліквідації або ж застосувати нову «воєнну» підставу — знищення майна внаслідок бойових дій.

Останній варіант передбачений пунктом 6 частини першої статті 41 КЗпП. Для його застосування роботодавець має довести, що внаслідок бойових дій знищено виробничі, організаційні або технічні умови, засоби виробництва чи майно, необхідні для виконання роботи.

Втрата замовлень або тимчасове зниження попиту, за словами адвоката, не тотожні знищенню виробничих умов. Залежно від обставин вони можуть бути підставою для простою або скорочення, але не дають змоги автоматично застосувати спеціальну «воєнну» підставу звільнення.

Під час звільнення через знищення майна роботодавець повинен запропонувати працівникові іншу роботу, якщо вона є, та попередньо про це попередити.

«Працівника попереджають персонально щонайменше за 10 календарних днів, а не за два місяці, як при скороченні», — наголошує засновник юридичної компанії YANKIV.

Інша ситуація виникає, коли підприємство переїжджає з небезпечної території, а працівник не погоджується на переведення до іншої місцевості разом із ним.

«Коли працівник не хоче переїжджати — звільнення за п. 6 ст. 36 КЗпП з виплатою вихідної допомоги», — каже експерт.

За наявності відповідних підстав працівник може також розірвати трудовий договір із власної ініціативи та вимагати вихідну допомогу.

Наприклад, якщо підприємство розташоване в районі бойових дій і є загроза життю. У цьому разі, за словами адвоката, можна звільнитися в будь-який день, який працівник сам вкаже в заяві, без годи роботодавця і двотижневого відпрацювання.

Ще одна підстава — невиплата заробітної плати. Тоді працівник має право звільнитися за ч. 3 ст. 38 КЗпП з вихідною допомогою не менше трьох середніх заробітків.

Вихідна допомога, зарплата та компенсація за відпустку

Під час звільнення працівникові мають виплатити всі належні суми, але їхній склад залежить від підстави припинення трудового договору.

У разі скорочення, ліквідації підприємства, звільнення через знищення майна внаслідок бойових дій або за іншими передбаченими законом підставами працівник має право на вихідну допомогу.

«Вихідна допомога має становити не менше одного середньомісячного заробітку, плюс уся зарплата й компенсація за невикористану відпустку», — підкреслює Богдан Янків.

Інша справа, якщо людина звільняється через порушення роботодавцем трудового законодавства або умов трудового чи колективного договору. У такому разі вихідна допомога може сягати три і більше середньомісячних заробітків.

Незалежно від причини звільнення працівникові належить компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також зароблена, але не виплачена зарплата, у тому числі за простій.

«Оплата простою — за весь його час, якщо роботу зупинили не з вини працівника», — пояснює адвокат.

Розрахунок за загальним правилом проводять у день звільнення. Якщо роботодавець затримує виплати, за визначених законом умов працівник може вимагати середній заробіток за весь час затримки, але не більше ніж за 6 місяців.

Співпраця як ФОП: жодних гарантій автоматом

Якщо людина співпрацювала з компанією як фізична особа-підприємець, між сторонами зазвичай діє цивільно-правовий договір про надання послуг, а не трудовий договір.

ФОП виступає самостійним підприємцем, надає послуги замовнику й отримує оплату за правилами договору. Тому на нього автоматично не поширюються гарантії КЗпП: оплата простою, вихідна допомога при звільненні чи компенсація за невикористану відпустку.

«ФОП може отримати щось подібне, тільки якщо це прямо записано в договорі, наприклад як компенсацію при достроковому розірванні. Тому для ФОП головне — текст договору», — пояснює Богдан Янків.

Під час укладання угоди варто перевіряти, що в ній зазначено про строки оплати, порядок приймання послуг, дострокове розірвання, компенсації та форс-мажор. Саме ці положення можуть визначати, на які гроші підприємець зможе розраховувати, якщо замовник припинить діяльність.

Оплата ФОП за вже надані послуги: зупинка роботи компанії не скасовує зобов'язань

Насамперед замовник має оплатити послуги, які ФОП уже надав, у строки, передбачені договором. Пошкодження майна або зупинення роботи компанії саме по собі не скасовує зобов'язань за виконані замовлення.

Якщо виконання договору стало неможливим не з вини ФОП, замовник зобов'язаний сплатити «розумну плату». Якщо неможливість виникла з вини замовника — повну плату.

«Відсутність грошей у замовника не звільняє його від обов'язку платити. За прострочку можна вимагати 3% річних та інфляційні втрати», — зауважує Богдан Янків.

Якщо договір передбачає щомісячну оплату, обов'язок платити зберігається за весь період, коли договір діяв і послуги надавалися. Відмовитися від зобов'язання в односторонньому порядку не можна, якщо це не передбачено договором або законом. Розірвати договір можна лише в порядку, який визначили сторони або закон. Тому замовник має оплатити щонайменше період до належного розірвання.

Коли ФОП фактично виконував роботу штатного працівника

Окрема ситуація — коли людина зареєстрована як ФОП, але фактично працює в компанії як штатний співробітник. Наприклад, дотримується встановленого роботодавцем графіка, виконує постійні функції на його користь, підпорядковується керівнику та щомісяця отримує фіксовану суму.

У такому разі важить не лише назва договору, а й реальний зміст відносин.

«Треба з'ясувати, чи це два самостійні підприємці, чи роботодавець замінив трудовий договір реєстрацією працівника як ФОП», — пояснює Богдан Янків.

Серед ознак, на які можуть звертати увагу суди та Держпраці:

оплата здійснюється за процес роботи, а не за конкретний результат, регулярно та фіксовано; людина працює за графіком і правилами компанії, виконує функції певної посади, на робочому місці роботодавця; роботу виконує особисто і не несе фінансового ризику; його робота є частиною основної діяльності компанії.

Жодна з цих ознак окремо не гарантує, що відносини визнають трудовими. Важливо оцінювати сукупність обставин, договір, характер роботи та докази фактичного підпорядкування роботодавцю.

Якщо є підстави вважати, що цивільно-правовий договір прикривав трудові відносини, людина може звернутися до суду з вимогою встановити факт трудових відносин і стягнути належні виплати. У разі позитивного рішення це може відкрити шлях до вимог про зарплату, компенсацію за невикористану відпустку та інші трудові гарантії.

Документи та докази, які допоможуть захистити права

Незалежно від форми співпраці, найважливіше — зібрати документи й зафіксувати домовленості та порушення.

Офіційно працевлаштованим варто зберегти:

трудовий договір і накази про прийняття на роботу, простій, призупинення договору та звільнення; розрахункові листи й документи про нарахування зарплати; письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні; витяг із реєстру застрахованих осіб — ОК-5 або ОК-7, який можна отримати через «Дію» чи портал Пенсійного фонду; листування з роботодавцем, у якому обговорювали зупинку роботи, скорочення, невиплату коштів або зміну умов праці.

Завдання дещо ускладнюється для ФОПів, особливо тих, які фактично були працівниками. Їм стануть у пригоді договори, акти, виписки, а також листування, графіки й перепустки, які підтверджують фактичну роботу.

«Під час воєнного стану сторони можуть обмінюватися документами електронно, тому месенджери та email теж є доказами», — наголошує адвокат.

Куди звертатися за захистом своїх прав

Якщо роботодавець не виплачує зарплату, вихідну допомогу чи компенсацію за невикористану відпустку, першим кроком, за словами адвоката, має бути письмова вимога про розрахунок із підтвердженням її надсилання.

Далі можна звернутися до Держпраці. Під час воєнного стану служба за передбачених законом умов може проводити позапланові перевірки за заявою працівника, зокрема щодо законності звільнення, виплати зарплати та оформлення трудових відносин.

Крайній захід — звернення до суду, напряму, без обов'язкового звернення до комісії з трудових спорів. Як зауважує Богдан Янків, у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі працівники звільняються від сплати судового збору.

За потреби можна скористатися системою безоплатної правничої допомоги, право на яку мають окремі категорії громадян.

«Бойові дії можуть звільнити роботодавця від відповідальності за затримку, але закон прямо каже: це «не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати», — наголошує експерт.

Важливо враховувати строки звернення. Для оскарження звільнення загальним правилом є місячний строк від дня вручення копії наказу. Для вимог про виплату всіх сум, належних при звільненні, передбачено тримісячний строк від дня отримання письмового повідомлення про нараховані та виплачені суми. Водночас Конституційний Суд визнав неконституційним тримісячне обмеження для звернення працівника до суду щодо стягнення зарплати та інших належних виплат. Тому строки потрібно перевіряти з огляду на конкретну вимогу й чинну редакцію законодавства.

Якщо підприємство знищене або його власник перебуває за кордоном чи на окупованій території, це не означає автоматичного зникнення боргу. За словами Богдана Янківа, позов можна подавати до юридичної особи, а подальше стягнення залежатиме від наявності майна, коштів на рахунках та інших обставин. У разі банкрутства підприємства вимоги щодо зарплати й визначених трудових виплат мають установлену законом черговість.

Допомога по безробіттю та інші види державної підтримки

Людина, яка втратила роботу, може звернутися до служби зайнятості й за виконання встановлених умов отримати статус безробітного та допомогу. Фактичний розмір виплат залежить від страхового стажу, попереднього доходу та підстави припинення роботи.

У випадку скорочення, ліквідації чи знищення майна допомога виплачується в повному розмірі. Під час воєнного стану — до 90 днів, максимум 8 647 грн у 2026 році (одна мінімальна зарплата). Звільнення за угодою сторін або за власним бажанням без поважних причин: виплата починається з 31-го дня. ФОП: теж застрахований від безробіття (ст. 4 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

«Працівник на призупиненому договорі: спершу має розірвати договір», — підкреслює експерт.

Він також звертає увагу, що окремої універсальної державної виплати лише за факт втрати роботи через обстріл немає. Працівник може вимагати належні суми від роботодавця, оформити допомогу по безробіттю або скористатися іншими програмами, якщо відповідає умовам їх отримання.

Водночас у Реєстрі збитків для України передбачена категорія A3.4 — «Втрата оплачуваної роботи». У ній можна подавати заяви про втрату оплачуваної роботи або самозайнятості в Україні, спричинену повномасштабним вторгненням Росії. Для втрат від підприємницької діяльності ФОП передбачена окрема категорія A3.5 — «Втрата приватного підприємництва».

Однак реєстрація заяви не означає негайної компенсації.

«Реєстр поки лише фіксує втрати, виплат із нього ще немає», — каже Богдан Янків.

Люди, які через війну переїхали та відповідають умовам відповідної програми, можуть також претендувати на допомогу на проживання: для внутрішньо переміщених осіб — 2 000 грн, на дітей і осіб з інвалідністю — 3 000 грн.

Тим, хто планує започаткувати власну справу, можуть бути доступні грантові програми, зокрема «Власна справа» — у 2026 році від 100 тис. грн на відкриття бізнесу.

Це окремі види підтримки зі своїми критеріями, а не автоматична компенсація за втрату роботи.

Джерело: 0352.ua

Читати

За кермо з 17 років: в Україні хочуть змінити правила для водіїв і строк дії прав

В Україні можуть з'явитися нові правила для водіїв: планують дозволити керувати легковим автомобілем з 17 років, ввести різні терміни дії водійських посвідчень і посилити вимоги для новачків.

Відповідний законопроєкт №16170 був зареєстрований у Верховній Раді 20 жовтня 2026 року. Однією з ключових пропозицій є можливість для 17-річних водіїв керувати автомобілем лише в супроводі досвідченого водія до досягнення повноліття. Крім того, для новачків планують ввести дворічний випробувальний термін з нульовою допустимою нормою алкоголю.

На який строк хочуть видавати водійські посвідчення

Законопроєкт пропонує такі зміни в залежності від категорії транспортного засобу:

• 15 років — для водіїв мопедів, мотоциклів і легкових автомобілів; 
• 5 років — для водіїв вантажівок, автобусів, трамваїв і тролейбусів.

Також пропонується закріпити однакову юридичну силу для фізичного водійського посвідчення та його цифрової версії.

Що зміниться для водіїв-початківців

Для тих, хто тільки починає свій шлях за кермом, планують ввести дворічний випробувальний термін. Протягом цього часу водіям дозволено буде мати нульовий рівень алкоголю в крові.

Ще одна цікава пропозиція стосується водіїв, які втратили свої права в країнах Європейського Союзу. Україна повинна буде визнавати наслідки таких рішень відповідно до правил, які передбачені законопроєктом.

На даний момент це лише пропозиції, а не вже діючі правила. Законопроєкт №16170 вже передали на розгляд відповідного комітету Верховної Ради. Щоб ці нововведення стали реальністю, документ має пройти всі необхідні етапи ухвалення згідно з законодавством.

Джерело: 0352.ua

Читати

Польща хоче революційно змінити правила перетину кордону з Україною: що кажуть в ЄС

Уже невдовзі правила перетину україно-польского кордону для українців можуть суттєво змінитися.

Польща розглядає можливість перенесення українського прикордонного та митного контролю на власну територію в разі загострення безпекової ситуації. Головна мета можливого нововведення — захистити цивільних громадян та працівників служб від можливих російських обстрілів.

Наразі остаточного рішення ще не ухвалено: запровадження механізму потребує підписання міждержавної угоди, відповідності правилам Шенгенської зони та офіційного сповіщення Єврокомісії, пише 0352 з посиланням на Оглядач.

Що саме Польща хоче змінити на кордоні з Україною

Наразі перетин українсько-польського кордону передбачає проходження необхідних процедур із боку обох держав. Залежно від конкретного пункту пропуску, організації його роботи та напрямку руху перевірки можуть здійснюватися в різних контрольних зонах. Польща розглядає можливість запровадження спільного прикордонного контролю безпосередньо на своїй території.

Українські прикордонники та митники за відповідних домовленостей зможуть виконувати визначені функції на польському боці кордону разом із польськими колегами. Причиною такого рішення можуть стати російські атаки, які створюють загрозу для працівників українських пунктів пропуску, пасажирів та водіїв.

У польському Міністерстві внутрішніх справ і адміністрації пояснили, що готові розглянути відповідний варіант, якщо ситуація в Україні вимагатиме перенесення перевірок у безпечніше місце. При цьому польська сторона наголошує, що йдеться лише про можливий механізм реагування на безпекові загрози.

Чому правила перетину кордону можуть переглянути саме зараз

Основною причиною обговорення нового механізму є ризики, пов'язані з російськими обстрілами української території. Прикордонні пункти пропуску належать до об'єктів критично важливої транспортної інфраструктури. Щодня через них переміщуються пасажири, легкові автомобілі, автобуси та вантажний транспорт.

У разі повітряної тривоги або безпосередньої загрози обстрілу перебування великої кількості людей на відкритій території пункту пропуску може бути небезпечним. За таких обставин прикордонні служби можуть тимчасово призупиняти оформлення транспортних засобів і громадян, а людей за потреби спрямовувати до безпечніших місць.

Подібні обмеження можуть спричиняти затримки, збільшення черг та порушення графіків міжнародних перевезень. Ще складнішою ситуація може стати у випадку пошкодження будівель, технічного обладнання, систем зв'язку або іншої інфраструктури на українському боці. У такому разі навіть після завершення безпосередньої загрози відновлення повноцінної роботи пункту пропуску може потребувати додаткового часу.

Як працюватиме спільний контроль і що зміниться для водіїв

Головна особливість запропонованого механізму полягає в тому, що представники двох держав зможуть здійснювати визначені контрольні процедури в межах спільної зони. Зараз мандрівникам необхідно пройти перевірки, передбачені українським і польським законодавством.

Якщо буде запроваджено спільний контроль, відповідні процедури можуть організувати на одному майданчику. Наприклад, водій, який прямує з України до Польщі, зможе пройти необхідні етапи оформлення в межах спільної контрольної зони, не переміщуючись між двома окремими пунктами оформлення.

За належної організації це потенційно дозволить скоротити зайві переміщення між зонами контролю та зробити процедуру більш узгодженою. Однак, спільний контроль не означає, що перевіряти документи буде лише одна країна.

Українська та польська сторони й надалі повинні забезпечувати виконання власних прикордонних і митних процедур у межах законодавства. Зокрема, залишатимуться актуальними вимоги щодо документів для виїзду з України та в'їзду до Польщі, перевірки підстав для перетину кордону, а також дотримання митних правил.

Не скасовуватимуться автоматично й обмеження щодо переміщення окремих товарів. Крім того, запровадження спільної зони саме по собі не гарантує повного зникнення черг. Час проходження кордону залежатиме від кількості працівників, пропускної спроможності пунктів, інтенсивності руху та організації перевірок.

Українські прикордонники зможуть працювати в Польщі

Одне з головних питань, яке необхідно врегулювати, стосується правового статусу українських службовців на території Польщі. Польща є членом Європейського Союзу та входить до Шенгенської зони. Відповідно, на її зовнішньому кордоні діють не лише національні, а й загальноєвропейські правила.

Україна не є членом ЄС, тому українські прикордонники та митники не можуть самостійно виконувати всі контрольні повноваження на польській території без належної правової основи. Зазначається, що це стосується, зокрема, перевірки документів, застосування визначених контрольних процедур та виконання митних формальностей.

Щоб забезпечити законну роботу українських служб у Польщі, державам необхідно погодити двосторонню угоду. У ній мають бути визначені повноваження працівників, порядок проведення перевірок, межі відповідальності кожної сторони та правила застосування українського, польського і європейського законодавства.

Окремого врегулювання потребуватимуть питання взаємодії служб, обміну інформацією та організації спільних контрольних зон. При цьому європейські норми допускають відповідні форми співпраці на зовнішніх кордонах ЄС за умови дотримання встановлених правових вимог.

Польща повинна повідомити Європейську комісію

Оскільки українсько-польський кордон одночасно є зовнішнім кордоном Шенгенської зони, його функціонування регулюється відповідними нормами ЄС. Йдеться, зокрема, про Шенгенський кодекс про кордони, який встановлює загальні правила прикордонного контролю.

Норми визначають порядок перевірки осіб, що перетинають зовнішні кордони ЄС, а також умови співпраці з сусідніми державами. У польському МВС наголосили, що про можливі нові домовленості щодо організації контролю необхідно повідомити Європейську комісію.

Зазначається, що це пов'язано з тим, що зміна місця проведення процедур не повинна призводити до порушення правил Шенгенської зони. Зокрема, Польща має забезпечити належне виконання вимог щодо в'їзду іноземців, перевірки документів та контролю товарів, які потрапляють на територію Євросоюзу.

Ідея перенесення українських контрольних процедур на польську територію виникла не 20 жовтня. Наприкінці вересня 2026 року стало відомо, що Київ і Варшава обговорюють підготовку відповідної міждержавної угоди. Зокрема, 25 вересня українська сторона повідомляла про роботу над документом, який має створити правові підстави для діяльності українських прикордонників і митників на території Польщі.

Джерело: 0352.ua

Читати

"Тариф на світло зросте в 2 рази для цих українців через одну причину": ціни на електроенергію зміняться з 1 листопада

Попередній термін дії спеціальних обов'язків (ПСО) на ринку електроенергії спливав 31 жовтня 2026 року. Однак Кабінет міністрів продовжив його до 30 квітня 2027 року, що означає.

Скільки платитимуть за світло з 1 листопада

Стандартна ціна електроенергії для побутових споживачів лишається 4,32 грн за 1 кВт·год — така сама і для тих, хто користується звичайними електроприладами, і для власників двозонних лічильників у денний період (з 07:00 до 23:00).

Для власників двозонних лічильників уночі, з 23:00 до 07:00, діє знижений тариф 2,16 грн за 1 кВт·год. Тож перевести частину енергоємних побутових процесів на ніч — реальний спосіб зменшити суму в платіжці.

Пільговий тариф для електроопалення

На опалювальний період уряд також зберіг пільгову ціну 2,64 грн за 1 кВт·год. Вона поширюється на домогосподарства, які мешкають у житлі, обладнаному електроопаленням, або в негазифікованих багатоквартирних будинках без централізованого опалення.

Пільга діє з 1 жовтня до 30 квітня. За місячного споживання до 2 000 кВт·год включно електроенергія коштує 2,64 грн за 1 кВт·год, а все, що перевищує цей ліміт, оплачується за стандартною ціною 4,32 грн за 1 кВт·год.

Що означає продовження ПСО

Рішення уряду 8 жовтня анонсував прем'єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, продовження механізму ПСО дає змогу зберегти чинні ціни на електроенергію для побутових споживачів без жодних переоформлень чи заяв.

Для більшості українців основні цінові умови залишаться незмінними, а остаточна сума в платіжці залежатиме від обсягу спожитої електроенергії та обраного тарифного плану постачальника.

Джерело: 0352.ua

Читати

Ці професії раптом знову стали вкрай затребуваними: кого зараз найбільше шукають роботодавці

Український ринок праці восени 2026 року продемонстрував суттєвий дисбаланс між пропозиціями роботодавців та прагненнями шукачів.

Поки бізнес гостро потребує рук у будівництві, логістиці та на виробництві, де заробітні плати сягають понад 43 тисячі гривень, самі українці масово штурмують вакансії у креативних індустріях, сферах обслуговування та IT.

Свіжа аналітика ринку праці за вересень розкрила парадокси кадрового голоду, різкий стрибок попиту на освітян і медиків, а також майже подвійне зростання конкуренції серед айтівців. 

Де платять найбільше та хто потрібен ринку

За даними дослідження OLX Робота, за кількістю оголошень на початку осені беззаперечно лідирують робітничі та технічні спеціальності. Втім, порівняно з літом, загальна кількість пропозицій у ключових галузях дещо скоротилася, хоча в окремих секторах оклади суттєво зросли.

П'ятірка найзатребуваніших сфер за кількістю вакансій та рівнем медіанної зарплати у вересні має такий вигляд:

Найвищі виплати зафіксували у будівельній галузі (медіана — 43 750 грн), а в логістиці за літо зарплатні пропозиції підскочили ще на 2 500 грн.

Сезонний бум: попит на вчителів та медиків

Початок навчального року спровокував різкий сплеск шукачів у сфері освіти та перекладу — кількість вакансій зросла одразу на 30%. Втім, високий попит не конвертувався у високі доходи: медіанна зарплата освітян навіть просіла на 14% і зупинилася на позначці 17 250 грн.

Натомість медичний та фармацевтичний сектори продемонстрували збалансоване зростання: кількість вакансій тут збільшилася на 28%, а медіанний оклад зріс на 13% — до 22 500 грн.

Ажіотаж серед кандидатів та аномалія в IT

Більшість здобувачів оминають будівництва й склади, віддаючи перевагу офісній та дистанційній роботі. Абсолютним лідером за відгуками стала сфера реклами, дизайну та PR — у середньому 36 кандидатів на одне робоче місце (при медіанній зарплаті 20 250 грн).

Найжорсткіша трансформація відбулася в галузі IT та комп'ютерних технологій:

Конкуренція подвоїлася: кількість відгуків на одну вакансію зросла на 97% (із 9 у червні до 17 у вересні).

Скорочення пропозицій: кількість нових оголошень від працедавців зменшилася на 7%.

Ріст зарплат: попри падіння кількості вакансій, медіанна зарплата в IT підскочила на 18% і досягла 32 500 грн.

Схожа ситуація спостерігається в HR-секторі та адміністративному персоналі (зростання конкуренції на 79%), а також у банківській і юридичній сферах (+61% відгуків), де при високому напливі кандидатів роботодавці навіть знизили зарплатні пропозиції на 15%.

Джерело: 0352.ua

Читати