Сум і біль: на Тернопільщині поховали Захисника Леоніда Зиска

Сьогодні, 13 січня, Лановецька громада з глибоким сумом попрощалася зі своїм захисником - водієм, електриком апаратного взводу зв’язку Леонідом Зиском.

Про це повідомила Лановецька міська рада, пише 0352.ua.

Із липня 2022 року Леонід Зиско став до лав оборонців України й майже чотири роки боронив державу від російської агресії. Він виконував бойові завдання на найскладніших напрямках фронту - Запорізькому, Покровському та Курському.

У мирному житті Леонід був люблячим чоловіком, турботливим батьком і відданим сином. Він виховав сина справжнім патріотом, який нині продовжує справу батька та захищає Україну. На жаль, війна забрала життя Захисника - у 55 років він помер під час проходження військової служби. У скорботі залишилися мати, дружина, донька та син Героя.

Прощання із Леонідом Зиском відбулося з усіма військовими почестями. Під звуки Державного гімну України та прощальний залп дружині полеглого воїна передали Державний Прапор - символ свободи й незалежності, за які він боровся.

Редакція висловлює щирі співчуття родині, друзям і побратимам Леоніда Зиска. Світла пам’ять Герою.

Джерело: 0352.ua

Читати

"Масштабні доплати до зарплати українцям": люди з цією професією почнуть одержувати додаткові гроші

Урядом ухвалено рішення щодо запровадження доплати до зарплат фахівців ремонтно-відновлювальних бригад енергетичної сфери, котрі здійснюють роботи прямо на пошкоджених об’єктах інфраструктури.

Як інформує "РадіоТрек", про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

За її словами, енергетики змушені виконувати свою роботу в надзвичайно складних умовах — часто під обстрілами, у будь-який час доби та за складної погоди, зокрема під час сильних морозів і снігопадів.

- Саме завдяки їхній роботі життя держави триває навіть після наймасованіших ворожих обстрілів, а в домівки українців знову повертаються світло і тепло.

Це робота на межі людських можливостей і часто з ризиком для життя по всій державі, — наголосила Свириденко.

В уряді підкреслюють, що за нинішніх умов праця енергетиків потребує такої ж відданості й витримки, як і служба військових на фронті.

Саме тому держава планує додатково підтримати цих спеціалістів фінансово, адже від їхньої роботи напряму залежить стабільність країни.

- Запроваджуємо доплати енергетикам, які працюють у ремонтно-відновлювальних бригадах енергетичних компаній.

Це стосується фахівців, які безпосередньо в мороз виїжджають на місце прильотів, відновлюють постачання тепла, електроенергії, води і газу, — повідомила прем’єрка.

За її словами, найближчим часом Міністерство енергетики та Міністерство фінансів опрацюють механізм виплат і подадуть відповідне рішення на розгляд Кабінету Міністрів.

Джерело: 0352.ua

Читати

Різке знецінення гривні на початку року: експерт пояснив, що робити пересічним українцям

Початок 2026 року приніс не лише морози й обстріли, а й нову хвилю страхів за гривню. У соцмережах заговорили про «рекордне падіння» та фінансову катастрофу, однак цифри свідчать про зовсім інше — нинішнє коливання курсу є сезонним і цілком контрольованим.

Про те, чому гривня слабшає на початку року і чому в цьому немає нічого критичного, пояснив інвестиційний банкір Сергій Фурса.

"Гривня, почавши 2026 рік на рівні 42,3 дійшла до рівня у 43,1−43,2, пише 0352 з посиланням на Мінфін. Якщо закопатись у цифри, то це буде рух на 2 відсотки. Тобто, реально, ні про що.

Але ми все рівно чуємо «історичний максимум» і «рекордне ослаблення гривні». І дійсно, гривня там мало не коштувала ніколи. Але було б дивно, якби гривня зростала під час війни. Для гривні це взагалі не характерно. Як і для будь-якої валюти країни, що розвивається. І, знов таки, це смішний рух у відсотках. Пара євро долар на світовому валютному ринку такі рухи робить регулярно.

Але чому ми побачили цей рух? Точну відповідь вам могли би дати в Нацбанку. Але вони принципово мовчать. Це політика НБУ — не коментувати рух курсу. І це цілком природно.

Але, знов таки, чому? Перша і єдина логічна версія — ми маємо згадати про сезонність. У курсу гривні ще до повномасштабного вторгнення були сезонні коливання. Гривня посилювалась на весні, коли українські аграрії в рамках посівної розпаковували свої торби з доларами і витрачали гривні. Слабшала восени, коли ті самі аграрії після збору врожаю наповнювали ті самі торби з доларами. Типова поведінка валюти аграрної наддержави, де люди люблять кеш і не люблять платити податки. І слабшала в перші тижні року (іноді вже в останній тиждень року). І от ми знов побачили цей рух.

Що змушує гривню це робити? Чому гривня слабшає на новорічні свята? Вся справа в бюджеті. Бюджет витрачає гроші що дурний в останні кілька тижнів року. Це і закриття всіх державних програм і різного роду 13-ті зарплати бюджетникам. Все разом. Що призводить до потрапляння в систему, в обіг, набагато більшої кількості гривні ніж зазвичай. Ось і в грудні 2025 року бюджет витратив не $10 млрд (як всередньому минулого року), а десь $20 млрд. Тобто витратила держава на $10 млрд більше. І ці гроші, в гривневому еквіваленті, на початку року почали тиснути на курс.

Так, курс зараз не ринковий. Це зрозуміло. Поки війна курс ринковим бути не може апріорі. І він повністю під контролем Нацбанку. Але НБУ намагається враховувати реальність у валютних коливаннях. Плюс, в кінці минулого року регулятор пообіцяв давати курсу валют більше свободи, збільшуючи амплітуду коливань. Тим більше, інфляція продовжила знижуватись. Остання цифра — 8 відсотків. І свою роль жорстка політика НБУ вже зіграла.

Отже. Це не орєшнік. І не Трамп. І не відчуття близького апокаліпсису. Це повернення до нормальності. Коли є сезонність. І коли курс може гуляти на кілька відсотків і це не означає нічого поганого.

Минулий рік курс почав на рівні 42,3. І закінчив на рівні 42,3. Це, до речі, дозволило людям, що купляли державні гривневі облігації заробити за рік 16%. У доларах. Це супер висока дохідність. І мало що зміниться цього року. Ба більше, навіть якщо ми в кінці року побачимо курс 43−44, це буде зміна курсу лише на 5%. Знов дозволяючи вам не мало заробляти, якщо ви лишаєтесь в гривні і купуєте державний борг.

Який висновок? Нічого страшного не відбувається. Звичайний сезонний тиск. Який вичерпає себе за 1−2 тижні. І не треба згадувати тут Арестовича. Іноді це не доречно.

А курс лишається контрольованим. У Нацбанку на початку року рекордні резерви. А Україна, отримавши у 2025 році рекордну зовнішню підтримку, має гарантоване фінансове забезпечення на 2026 рік. Тому немає жодного приводу чекати техногенні фінансові катастрофи. Навіть у ці холодні дні.

То ж гривня нікуди не летить. Хоча як і всі ми, може, хотіла би зараз відлетіти у теплі краї", – запевняє Фурса.

Джерело: 0352.ua

Читати

Людина під водою на Тернопільському ставі: перехожі у парку стали очевидцями

Зимовий Тернопільський став. Морозне повітря і тиша. На поверхні крига і спокій.

Під водою — середовище, яке не пробачає помилок. Саме тут навіть узимку тривають планові навчально-тренувальні занурення водолазно-піротехнічного підрозділу ДСНС Тернопільщини.

Холодна вода, обмежена видимість і глибина. Реальні умови, де немає дрібниць. Перед зануренням кожен елемент спорядження перевіряється не один раз. Під водою вже нічого не виправиш — тому вся увага зосереджена ще на березі. Тут діє головне правило професії: помилка під водою може коштувати життя. Під час навчань відпрацьовують алгоритми дій у різних ситуаціях.

Водолаз працює не сам — за ним постійно стежить команда на поверхні. Довіра, чітка взаємодія і спокій — основа безпеки. Війна змінила характер роботи підрозділів ДСНС. Через обстріли вибухонебезпечні предмети дедалі частіше опиняються і у водоймах.

Саме тому тернопільські водолази опанували ще одну спеціальність — піротехніка. У 2025 році вони офіційно стали водолазами-піротехніками та залучаються до виявлення і знешкодження вибухонебезпечних предметів. 

Джерело: 0352.ua

Читати

Зимові таємниці лісу: кого помітили у заповіднику "Медобори"

Під час зимового моніторингу у природному заповіднику "Медобори" на Тернопільщині фахівці зафіксували присутність диких тварин. На снігу добре видно сліди звірів, а деяких мешканців лісу вдалося навіть сфотографувати.

Світлини зробили працівники служби державної охорони природно-заповідного фонду під час планових зимових обліків хутрових і копитних тварин. Такі спостереження допомагають оцінити чисельність та стан популяцій у заповіднику.

У "Медоборах" зазначають, що зима — один із найкращих періодів для спостереження за дикою природою, адже сліди на снігу розповідають значно більше, ніж може здатися на перший погляд.

Джерело: 0352.ua

Читати

Юні піаністки з Тернополя вибороли перші премії на міжнародних конкурсах

Учениці Тернопільської музичної школи №1 імені Василя Барвінського вкотре довели свій високий професійний рівень на міжнародній сцені. Вихованки фортепіанного відділу, які навчаються під керівництвом викладачки Неоніли Гуглевич, вибороли призові місця на престижних мистецьких конкурсах.

Про це повідомляє ТМР, пише 0352.ua.

Юні піаністки успішно представили школу на міжнародних конкурсах, що відбувалися у Києві, здобувши перші премії:

• Марія Пиптик (4 клас) - переможниця конкурсів «Колір мистецтва», «Янголи Різдва», «Галактика талантів»;
• Луноліка Терлецька (3 клас) — лауреатка перших премій конкурсів «Колір мистецтва», «Мистецькі барви», «Зоряна мить», «Янголи Різдва», «Галактика талантів».

Щиро вітаємо талановитих учениць та бажаємо їм нових творчих звершень і яскравих перемог.

Джерело: 0352.ua

Читати

Гострий дефіцит кадрів: кому на Тернопільщині готові платити 50 тисяч гривень

У базі даних Тернопільської обласної служби зайнятості наразі зареєстровано близько 1600 пропозицій роботи з оплатою від мінімальної до 50 тисяч гривень. Найбільші зарплати готові платити роботодавці вузькоспеціалізованим технічним фахівцям, а також працівникам у будівництві, виробництві та сервісних сферах.

Кому платять до 50 тисяч гривень

У її базі даних зареєстровано 1600 пропозицій роботи з оплатою від мінімальної до 50 тис.грн. Найбільше пропозицій за заробітною плату 50 тис.грн роботодавці пропонують для вузькоспеціалізованих технічних фахівців (13 пропозицій роботи). Зокрема, для монтажників технологічного устаткування – у базі налічується 10 таких вакансій, слюсарів-електриків з ремонту електроустаткування – 2 пропозиції роботи та 1 вакансія колориста (лакофарбові виробництва) для фахівця високої кваліфікації.

Дефіцитні технічні спеціальності 40–45 тисяч гривень

Зарплату від 40 000 до 45 000 грн пропонують на 14 вакансій у сфері виробництва одягу та фінансів. Зокрема, актуальні 3 пропозицій швачки та одного закрійника із зарплатою 45 000 грн. А 40 000 грн пропонують головному бухгалтеру та головному інженеру. 30 000–35 000 грн – сегмент серед високооплачуваних робіт, де представлено широкий спектр робітничих та інженерних професій.

Сфера харчування та виробництва: пекар (2 вакансії), кондитер та оператор конвеєрної лінії (3 вакансії).

Логістика: водій автотранспортних засобів та водій тролейбуса.

Керівна ланка: начальник відділу та завідувач сектору.

Сфера будівництва: арматурник (будівельні, монтажні й ремонтно-будівельні роботи), бетоняр, монтажник будівельний, монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, технік-будівельник. Таких вакансій понад 20.

Кадровий голод на ринку праці: роботодавці готові навчати новачків

"Ми спостерігаємо гострий дефіцит кадрів майже в усіх сферах економіки: від медицини та освіти до будівництва і промисловості. Саме тому роботодавці готові пропонувати конкурентну заробітну плату, щоб залучити професіоналів. Наше завдання максимально швидко поєднувати потреби бізнесу з можливостями шукачів роботи, використовуючи інструменти рекрутингу та оперативного перенавчання" – зазначають у обласному центрі зайнятості.

Більшість вакансій із заробітною платою 30 000 гривень і вище вимагають наявності досвіду роботи та відповідної кваліфікації. Проте, зважаючи на дефіцит кадрів, багато роботодавців готові розглядати кандидатів з меншим досвідом, забезпечуючи навчання безпосередньо на робочому місці.

Джерело: 0352.ua

Читати