30 тисяч уже відрахували: в Україні після літньої сесії готують нову хвилю перевірок студентів 25+

В Україні триває велика перевірка студентів, які навчаються у вищих та фахових закладах освіти і мають право на відстрочку від мобілізації. Контролюючі органи особливо уважно ставляться до чоловіків старше 25 років.

Ця категорія зросла за останні роки майже у вісім разів у порівнянні з довоєнним часом. Про це розповів голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак. Він зазначив, що до 2022 року в Україні на всіх рівнях освіти навчалося близько 30 тисяч чоловіків старше 25 років. А станом на 1 травня 2026 року їх кількість зросла приблизно до 230 тисяч.

Масштабні перевірки та відрахування

Минулого року під час перевірок виявили безліч порушень — від проблем із зарахуванням до фактичної відсутності студентів на заняттях. За результатами контролю було відраховано майже 30 тисяч осіб.

У 2026 році перевірки продовжуються. Остаточні результати ми очікуємо після завершення літньої сесії, коли стане зрозуміло, хто дійсно навчається, а хто не виконує навчальні вимоги. Відповідні органи підкреслюють, що підставами для відрахування можуть бути незадовільні результати або регулярне невідвідування занять.

Держава перевіряє не мотиви, а факти

Руслан Гурак зазначає, що державні органи не оцінюють причини, з яких студенти вступають. Їхнє завдання — перевірити законність зарахування та реальність навчального процесу.

Водночас міністр освіти і науки Оксен Лісовий повідомив, що наразі немає критичних тенденцій. Найбільший сплеск студентів віком 25+ спостерігався у 2023 році, після чого ситуація стабілізувалася. У міністерстві також зазначають, що постійно аналізують статистику, щоб виявляти можливі аномалії та запобігати зловживанням у системі освіти.

За що саме можуть відрахувати: 4 головні пастки для студентів під час сесії

Держслужба якості освіти перевіряє не просто наявність прізвища у списках, а реальне виконання навчального плану. Навіть якщо студент вчасно сплачує за контракт, його можуть законно відрахувати (і відповідно — анулювати відстрочку) за такими критеріями:

• Систематичні прогули: якщо заклади освіти зафіксують, що студент без поважних причин пропустив понад 10–20% занять (особливо практичних чи лабораторних), це є прямою підставою для відрахування.
• Академічна заборгованість: нескладена літня сесія, наявність більше ніж трьох «хвостів» (незадовільних оцінок) або неявка на іспити без медичної довідки автоматично запускають процес відрахування.
• Фіктивне дистанційне навчання: якщо військовозобов'язаний перебуває в одному регіоні (або навіть за кордоном), а навчається на денній формі в іншому і не з'являється на обов'язкові онлайн-сесії з увімкненою камерою, це вважається грубим порушенням.
• Непроходження практики: виробнича або навчальна практика є обов'язковою частиною програми. Відсутність звіту про її проходження прирівнюється до нескладеного іспиту.

"Усім чоловікам віком 25+ суворо контролювати свій графік відвідуваності, особисто з'являтися на всі заліки та іспити літньої сесії, а в разі хвороби — негайно надавати деканату офіційні медичні довідки, завірені належним чином",- рекомендують юристи.

Джерело: 0352.ua

Читати

"Київстар" відключає 3G у чотирьох областях: частина абонентів може залишитися без зв'язку

Мобільний оператор Київстар продовжує поетапне відключення застарілої мережі 3G. Цього разу зміни торкнулися ще чотирьох областей України, і для деяких абонентів це може означати перехід на менш зручні стандарти зв’язку або навіть втрату мобільного інтернету.

У компанії пояснюють, що відмова від 3G є частиною глобального переходу на сучасні технології. Вивільнені частоти використовують для посилення 4G-мережі та підготовки до впровадження 5G. Саме тому 3G в Україні вимикають поступово, регіон за регіоном.

Хто відчує зміни найбільше

Під відключення цього разу потрапили:

• Львівська,
• Івано-Франківська,
• Тернопільська,
• Закарпатська області.

Більшість користувачів змін майже не помітять, адже сучасні смартфони автоматично працюють у мережі 4G. Водночас проблеми можуть виникнути у власників старих телефонів і смартфонів, які підтримують лише 2G та 3G. Після вимкнення 3G такі пристрої залишаться без повноцінного мобільного інтернету, а швидкість і якість зв’язку помітно погіршаться.

Що радять абонентам

У Київстарі рекомендують заздалегідь перевірити, чи ваш телефон підтримує LTE або 4G. Якщо так, то все буде гаразд. А якщо ваш пристрій обмежується лише 3G, можливо, варто подумати про його оновлення.

Також оператор радить звернути увагу на SIM-карту — якщо потрібно, її можна безкоштовно замінити, зберігши свій номер. Компанія підкреслює, що відключення 3G — це незворотний процес, який поступово охопить усю країну.

Джерело: 0352.ua

Читати

Після трьох років полону військовий з Тернопільщини раптово повернувся додому: родина дізналася про це випадково

38-річний Павло Турчин з Тернопільщини, який потрапив у російський полон наприкінці 2022 року, нарешті повернувся додому під час обміну 5 червня 2026 року. Його родина майже три роки жила в невизначеності, не маючи жодної достовірної інформації про те, де він і в якому стані.

Звістка про його звільнення прийшла до них фактично випадково — через повідомлення, яке надійшло вже після обміну, пише 20 хвилин. Історія Павла стала справжнім випробуванням для його родини, яка весь цей час балансувала між надією та тривогою, звертаючись до різних установ у пошуках хоч якоїсь інформації про нього.

Мати весь цей час була переконана: син повернеться додому.

«Я живий-здоровий. Прошу, не плачте. Вдома всі живі?» — коли 5 червня телефон нарешті задзвонив, у родині Павла Турчина ще не могли повірити, що це правда і він в Україні. Від військового не було майже жодної звістки, і від грудня 2022 року рідні не чули його голосу.

«Мамо, не плач, бо мені буде тяжко»

Павло Турчин народився 1 березня 1988 року у Старому Скалаті, а проживав у Новосілці. Перед повномасштабним вторгненням працював у дорожній службі в Тернополі. У квітні 2022 року отримав повістку.

— Я була в сільраді, а мене питають, чи Павло Турчин ваш син? Кажу, так, — пригадує мама Марія Турчин. — Кажуть, йому повістка. Він не тікав, не ховався, пішов і забрав її. Батько тоді сказав, що я вже старий, не можу. А ти мусиш іти нас боронити.

Павло Турчин потрапив до 105 бригади. Був на Сумщині і Харківщині, але восени чоловік телефонував рідним і повідомляв, що його переводять до 46-ї штурмової бригади.

— Казав, мамо, не плач, бо мені буде тяжко. А я старалася, дуже старалася не плакати, — каже мама. — Весь час підтримувала його, молилася за нього щодня.

14 грудня 2022 року зв’язок із Павлом обірвався.

— Він просто не виходив на зв’язок два тижні, і ми самі наробили паніки, — згадує рідна сестра Ольга Паламар. — Почали дзвонити у військкомат, його друзям, знайомим. Ніхто нічого не знав і жодного зв’язку з ним не мав. Тоді ми самі поїхали у ТЦК з рідними інших військових 46 бригади, які не виходили на зв’язок.

У ТЦК пообіцяли уточнити через бригаду та просили чекати. Бо до цього рідні тільки чули: «На позиціях, на позиціях…». А наступного дня, на саме Різдво, вже повідомили, що Павло зник безвісти.

Відповідь на лист не отримали

— Це було 25 грудня, — згадує мати. — До нас прийшли колядувати, а тут дзвонять, що Павло зник безвісти. Я впала на коліна і кричала, що він живий. Мій син не загинув…

Після цього почалися місяці пошуків. Родина зверталася до Червоного Хреста, поліції, прокуратури, СБУ. Однак тривалий час ніхто не міг підтвердити, де перебуває військовий. Лише приблизно через п’ять місяців після зникнення з’явилося перше підтвердження, що Павло перебуває у полоні.

Згодом стало відомо, що чоловіка утримують у російській колонії. Сестра написала листа, однак відповіді не отримала. Рідні кажуть, що ці всі роки практично не знали, де він, що з ним, чи він живий і здоровий. Жодної інформації не було.

Несподівану звістку родина отримала вже навесні цього року. Чоловік, який повернувся з полону напередодні Великодня, впізнав Павла на фотографії.

— Він сказав, що був із ним в одній камері у Волгоградській області, — розповіла сестра. — Там, під фото, був мій номер телефону. Цей чоловік подзвонив нам і повідомив, що Павло живий. Для нас це було дуже важливо.

Але навіть тоді рідні не знали, коли настане день повернення. Про обмін 5 червня вони дізналися фактично випадково.

— Нам просто прийшла смс, що вашого рідного звільнили з полону, очікуйте, він з вами зв’яжеться. Ми навіть не знали, що того дня буде обмін, — згадує Ольга. — Не вірили до кінця, що він повернувся, бо не бачили ні фотографій, ні офіційної інформації.

— Була сьома година вечора, — пригадує мама. — Він подзвонив і сказав: «Я живий-здоровий. Не плачте. Їду в поїзді». Але найбільше Павла хвилювало, чи всі вдома живі. Ми сказали так, і розпитували, як він. Того стану не передати. А він каже: «Я руки маю, ноги маю. Я повернувся». Тоді вже точно повірили, що він вдома.

Зараз Павло проходить обстеження та відновлення. Рідні кажуть, що він уже почувається значно краще.

Давали більше хліба

— Казав, що спочатку дуже схуд, а за пів року трохи поправився, бо в останній колонії годували краще — давали більше хліба, — згадують розмови із Павлом рідні. — А тепер говорить, що тут кожного дня бачить, як набирає вагу. Ми не хочемо його зараз про все розпитувати, що довелося пережити. Головне, що він живий і вже вдома, в Україні.

На повернення батька чекали і його діти — син та донька. Коли Павло вирушав на службу, мати дітей приїхала і забрала малих за кордон, де до цього перебувала. За роки полону діти підросли, але, як виявилося, весь цей час зберігали фотографії із батьком.

— Павло скинув мені фото в рамці, де він з дітьми, — згадує Ольга. — Я питаю, що це за фото, бо на ньому діти ще малі. Думала, у нього це фото збереглося, і зараз воно з ним на реабілітації. А виявилося, що то донька йому скинула — знимка, поміщена у рамку, весь цей час стояла у її кімнаті.

Коли ми запитали, що допомогло ці всі роки триматися, мама, не задумуючись, відповіла: «Віра і надія». Вона зізнається, що часом руки опускалися, але віра завжди залишалася сильнішою.

— Віра в Бога і надія на те, що він буде живий, — каже пані Марія. — Скільки сліз пролила, скільки молитов мовила за цей час… Віра була понад усе. Я вірила, що він назад приїде. Що повернеться додому. Я дуже вірила в це.

Поїде дякувати за сина

Жінка весь цей час молилася за сина, подавала пожертви в церкві, їздила на прощі та просила священників молитися за нього.

— Один монах у чоловічому монастирі на Прикарпатті сказав мені написати ім’я воїна, що молитиметься за нього, — згадує мати. — Я обов’язково поїду туди ще раз — тепер, що подякувати за сина.

Перед звільненням Павла, згадує Марія Турчин, їй почали снитися дивні сни.

— Спочатку приснилося, що він перелетів через хату, — розповіла жінка. — Потім снилося, що виходить із машини і йде до мене. А останній раз у сні, пригадую, було багато людей навколо. Я його не бачила, але чула голос. Кликала. І тоді прокинулася. Це було вже перед самим звільненням.

Через кілька днів після тих снів Павло повернувся додому. І тепер рідні не можуть дочекатися закінчення карантину, аби поїхати до нього. І найважливіше для них зараз — нарешті обійняти Павла…

Джерело: 0352.ua

Читати

В Україні можуть почати звільнення військових: кого торкнуться нові правила Міноборони

До кінця 2026 року в Україні може початися поступове звільнення військовослужбовців, які найдовше служать у Силах оборони та мають найбільший досвід участі в бойових діях. Про це повідомили в Міністерстві оборони України.

Це новий підхід до ротації та оновлення особового складу, який має на меті зменшити навантаження на військових, що тривалий час перебувають на передовій.

Кого можуть демобілізувати в першу чергу

За попередніми даними, йдеться про військовослужбовців, які: 

• найдовше перебувають у зоні бойових дій; 
• мають значний безперервний бойовий досвід; 
• залучалися до виконання завдань у Силах оборони протягом тривалого часу.

У відомстві підкреслюють, що цей процес буде поступовим і залежатиме від ситуації на фронті та можливостей заміщення особового складу.

Що відомо про механізм рішення

У Міністерстві оборони повідомляють, що ця ініціатива є частиною більшої реформи в управлінні людськими ресурсами в армії. Її основна мета — зменшити виснаження військових, які тривалий час перебувають у бойових умовах.

При цьому остаточні критерії відбору та порядок звільнення ще можуть бути уточнені.

Коли розпочнеться процес

Згідно з інформацією Міноборони, реалізацію цього підходу планують запустити поступово до кінця року. Темпи та масштаби залежать від оперативної ситуації та потреб оборони країни. Відомство підкреслює, що йдеться не про масову демобілізацію, а про поетапне рішення для окремих категорій військових, які мають найбільше навантаження.

Чим нові правила відрізняються від чинного законодавства: юридичний розбір

Зараз в Україні діє чітко визначений перелік підстав для звільнення з військової служби під час воєнного стану. Нова ініціатива Міноборони має стати додатковим механізмом, якого раніше не було в законодавстві.

Для розуміння контексту, на сьогодні військовослужбовці можуть звільнитися лише за таких умов:

• За станом здоров’я — на підставі висновку військово-лікарської комісії (ВЛК) про непридатність до військової служби.
• За сімейними обставинами — виховання дитини з інвалідністю, самостійне виховання дитини, догляд за хворими близькими родичами або наявність трьох і більше дітей віком до 18 років.
• У зв’язку зі звільненням з полону — військовослужбовці, які повернулися з полону, мають право на демобілізацію за власним бажанням.
• За віком — у разі досягнення граничного віку перебування на службі (60 років, для вищого офіцерського складу — 65 років).

У чому головна відмінність нової ініціативи?

Запропоновані зміни вперше впроваджують критерій «терміну служби та бойового досвіду» як самостійну підставу для повернення додому. Раніше тривалість перебування на фронті (навіть з 2022 року) без додаткових факторів (як-от здоров'я чи родина) не давала права на звільнення.

Головний виклик для уряду зараз — створити чітку прозору систему підрахунку "бойових днів", щоб уникнути бюрократичних зловживань на місцях.

Джерело: 0352.ua

Читати

Головний архітектор Тернополя Василь Бесага залишив посаду

У Тернополі відбулися кадрові зміни в управлінні містобудування та архітектури.

Про це повідомляє ТРМ.

Із 12 червня 2026 року за власним бажанням та у зв’язку з виходом на пенсію свою роботу на посаді начальника управління містобудування, архітектури та кадастру — головного архітектора міста завершив Василь Бесага.

Протягом багатьох років Василь Йосифович працював над розвитком Тернополя, беручи участь у формуванні архітектурного обличчя міста та реалізації містобудівних проєктів. Його діяльність була пов’язана з плануванням і розвитком міського простору, а також із впровадженням важливих рішень у сфері архітектури та земельних відносин.

У Тернопільській міській раді подякували посадовцю за багаторічну працю, професійний підхід до виконання обов’язків, відповідальність та вагомий внесок у розвиток громади.

Колеги побажали Василю Бесазі міцного здоров’я, добробуту та нових звершень уже поза межами державної служби.

Джерело: 0352.ua

Читати

Лікар-інтерн і спільники організували “схему” виїзду за кордон - деталі справи

На Тернопільщині правоохоронці викрили групу осіб, які організували незаконну схему переправлення військовозобов’язаних чоловіків через державний кордон України.

Про це повідомили в Тернопільській обласній прокуратурі.

Серед затриманих - троє спільників, зокрема лікар-інтерн однієї з медичних установ Тернополя. Їх підозрюють в отриманні неправомірної вигоди та сприянні незаконному перетину кордону.

За даними слідства, фігуранти пропонували військовозобов’язаному організувати виїзд за межі країни за 17 тисяч доларів США. Для цього вони розробили план із виготовлення фіктивної медичної документації.

Лікар-інтерн, за версією слідства, оформлював підроблені довідки про нібито перебування чоловіка на стаціонарному лікуванні, хоча фактично той у медзакладі не перебував. Надалі ці документи мали бути використані для оформлення другої групи інвалідності, що давала б підстави для виїзду за кордон.

Оплату за “послуги” підозрювані отримували частинами. Наприкінці березня вони отримали перші 5 тисяч доларів, а згодом, у квітні–травні, лікар дистанційно передавав підроблені довідки та запевняв, що процес оформлення документів триває.

Цього тижня правоохоронці задокументували передачу ще 5 тисяч доларів на території відпочинкового комплексу поблизу Тернополя.

Усім трьом фігурантам повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за одержання неправомірної вигоди та незаконне переправлення осіб через державний кордон.

Суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави понад 665 тисяч гривень. Розслідування триває.

Джерело: 0352.ua

Читати

Вогнища, вінки та купальська ніч: коли святкувати Івана Купала у 2026 році

Івана Купала - одне з найдавніших і наймістичніших народних свят в Україні, яке поєднує християнські та язичницькі традиції. Протягом багатьох років українці звикли відзначати його 7 липня, однак після переходу Православної церкви України на новоюліанський календар дата святкування змінилася.

У 2026 році свято Івана Купала припадає на 24 червня. Саме цього дня за новим церковним календарем відзначають Різдво Івана Хрестителя, з яким історично пов'язане купальське свято. Відповідно, і традиційна купальська ніч тепер припадає з 23 на 24 червня.

Через календарну реформу всі нерухомі церковні свята змістилися на 13 днів раніше. Тож українцям, які звикли святкувати на початку липня, варто врахувати зміни та заздалегідь планувати святкові заходи.

Івана Купала вважається одним із найколоритніших літніх свят. З давніх часів молодь збиралася біля водойм, прикрашала себе польовими квітами та травами, плела вінки й водила хороводи. Однією з найвідоміших традицій залишаються стрибки через багаття, які символізують очищення та захист від негараздів.

Дівчата традиційно пускають вінки на воду, ворожачи на майбутню долю та кохання. За народними віруваннями, якщо вінок довго пливе і не тоне — на дівчину чекає щасливе заміжжя.

Особливе місце у купальських легендах займає цвіт папороті. Згідно з переказами, лише в купальську ніч папороть нібито розквітає чарівною квіткою, яка приносить щастя, багатство та здатність знаходити приховані скарби. Саме тому пошук міфічного цвіту папороті став одним із найромантичніших символів свята.

Наші предки також вірили у цілющу силу води та роси в купальську ніч. Вважалося, що купання у водоймах або вмивання ранковою росою допомагає зміцнити здоров'я та захиститися від хвороб.

Водночас частина православних громад, які дотримуються старого юліанського календаря, продовжать відзначати Івана Купала 7 липня. Тому і цього року в Україні можна буде побачити святкування у різні дати залежно від традицій конкретної громади.

Джерело: 0352.ua

Читати