З 1 вересня в Україні набули чинності оновлені правила бронювання працівників, які зобов'язали підприємства заново підтвердити статус критично важливих та підвищили зарплатний поріг до трьох мінімальних зарплат. Через суворіші вимоги профільних міністерств та ОВА близько 10% компаній втратили критичний статус, внаслідок чого тисячі військовозобов'язаних працівників залишилися без відстрочок від мобілізації.
У результаті багато військовозобов'язаних українців залишилися без броні. За даними Міністерства оборони, серед тих, хто оформлював критичність через них, не змогли підтвердити статус 14% компаній, пише 0352 з посиланням на Мінфін.
Інші відомства такої статистики не дають, але, за експертними даними, в середньому на ринку критичний статус «злетів» приблизно у 10% підприємств, а це тисячі працівників, що залишилися без відстрочок.
З огляду на кадровий дефіцит в Україні і той факт, що бронь на сьогодні є для роботодавців певним «бонусом», допомагаючи залучити найкращих спеціалістів, масова «скасування» відстрочок може мати безпосередній вплив на ринок праці.
«Мінфін» розбирався, як на практиці працюють нові правила бронювання, і що робити тим, хто втратив право на відстрочку від мобілізації.
Як змінилися правила бронювання
1 вересня настав «фінал перезавантаження бронювання», — каже керуючий партнер адвокатського об'єднання «Юридична компанія WINNER» Ігор Ясько.
Нові правила оформлення відстрочок для військовозобов'язаних працівників Кабмін прописав своєю Постановою № 692 ще декілька місяців тому, а у липні окремою Постановою № 862 до неї внесли зміни.
Що змінилося для бізнесу та працівників, декілька важливих нововведень:
всі чинні рішення про критичність підприємств закінчилися 1 вересня 2026 року. Тобто ті, хто наново не підтвердив статус, опинилися «коло розбитого корита» — з початку цього місяця всі відстрочки стали недійсними.
Оновився зарплатний критерій — його збільшили із двох до трьох мінімальних зарплат (25 941 грн на місяць на кожного заброньованого). Винятки зробили лише для підприємств на прифронтових територіях (там діє планка 2,5 мінімальних зарплат).
Впроваджено нові правила обліку працівників, які мають право на відстрочку. «Якщо працівник уже має це право на іншій підставі (крім роботи — ред.) або він оформлений за сумісництвом, він може враховуватися у квоті на бронювання лише на одному з підприємств», — пояснив «Мінфіну» адвокат Олександр Дубовий.
Сумісників тепер можна бронювати або за основним місцем роботи, або на підприємстві, де він працює довше. За словами голови адвокатського об'єднання «Кравець і партнери» Ростислава Кравця, таким чином держава припинила поширену раніше схему — коли декілька пов'язаних підприємств бронювали працівника на одну компанію, але враховували його в квоті як такого, якому «належить відстрочка» і в інших компаніях. А оскільки бронь у нього вже була, оформляли замість нього інших працівників.
Таким чином, маючи квоту на бронювання, наприклад, у 50%, деякі підприємства примудрялися оформляти відстрочки для 75%, а то й 100% військовозобов'язаних фахівців, — каже Кравець.
З'явився алгоритм дій у разі перевищення підприємством квоти на бронювання. «Роботодавець має протягом десяти робочих днів подати через „Дію“ заяву про анулювання „зайвих“ відстрочок. Якщо ж виявиться, що квота перевищена, це може стати підставою для зняття з підприємства статусу критично важливого для економіки, і, відповідно, права бронювати співробітників», — зазначив Олександр Дубовий.
Статус не для всіх
Як показала практика, найпроблемнішим для компаній виявилося оновлення критичного статусу. І, власне, тому у компаній з вересня почали масово злітати бронювання.
Причин декілька.
По-перше, органи влади, через які бізнес отримував статусу критичного, згідно з розпорядженням Кабміну, оновили вимоги до заявників.
Скажімо, Мінекономіки суттєво підвищило зарплатну планку: для підприємств зі штатом працівників від 50 осіб зарплата має бути вдвічі вищою, ніж у середньому у країні (майже 54 тис. грн на місяць), від 20 осіб — утричі вищою (80,7 тис. грн). Для аграрних господарств зросли вимоги до земельного банку (було 500 гектарів, стало — 1 000) та річного доходу (було 20 млн грн, тепер — 40 млн грн).
Посилили вимоги і місцеві органи влади. Приміром, на Рівненщині зарплата для заброньованих має бути не нижчою за 3,5 мінімальних зарплат (близько 30,3 тис. грн), а на Львівщині — не нижчою за 34 588 грн. На Львівщині також на статус критичної можуть претендувати лише компанії, річний дохід яких не нижчий за 80 млн грн, а у штаті не менше 30 осіб (або 20, якщо 10% працюючих — ветерани).
На Закарпатті підвищили планку щодо податків — замість 1,2 млн, тепер потрібно платити 1,5 млн на рік. Також підвищили відсоток із працевлаштування учасників бойових дій — із 10% до 30%.
На Волині вдвічі підвищили річний дохід компаній, що претендують на критичний статус, — із 1 до 2 млн грн. А на Хмельниччині збільшили вимоги до земельного банку агрофірм — із 50 до 100 гектарів.
Тобто практично всі органи влади зробили ставку на «збільшення» бізнесу, що претендує на бронь.
Тому частина компаній, які мали статус критичних раніше, просто не змогли «дотягнутися» до нових вимог.
«Нові вимоги виявилися завищеними та відірваними від реальності. Раптом виявилось, що для підтвердження статусу критичної компанія має завозити вже не три, а щонайменше п'ять груп товарів. Але спеціалізований медичний імпортер, який постачає складне обладнання для дитячої реанімації, — це не продуктовий супермаркет і не маркетплейс, щоб жонглювати асортиментом заради галочки в кабінеті чиновника», — зазначає підприємець та засновник громадської організації «ЕАЦ Медичний конструктор» Владислав Смирнов.
По-друге, частина компаній просто не встигли оформити статус критичних, хоча подали всі документи. У Союзі українських підприємців у серпні зверталися до Кабміну з проханням продовжити перехідний період до листопада, стверджуючи, що органи влади буквально завалені документами та не встигають їх розглядати. Ажіотаж виник через те, що багато органів влади (зокрема, місцеві) оприлюднили нові умови видачі критичного статусу та почали приймати документи із запізненням.
При цьому багато компаній «критичний» статус все ж таки підтвердили. Як каже голова правління асоціації Укрлегпром Тетяна Ізовіт, щодо їхньої галузі немає інформації про те, що підприємства не встигли оформити документи. Голова концерну «Ярослав» Олександр Барсук сказав «Мінфіну», що вони також не мають жодних проблем.
Віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко зазначив, що «масових втрат немає». «Підприємства працюють. Але є ті, хто не оновив критичний статус і тепер наново подають документи. Асоціація продовжує працювати з профільними міністерствами, щоб мінімізувати наслідки», — розповів Дученко.
Як пояснила «Мінфіну» адвокат, керівник ЮК «Prima Leader Group» Діна Дрижакова, втрата статусу критичності після 1 вересня — один із найризикованіших моментів для бізнесу та співробітників. «Якщо підприємство не змогло підтвердити критичність, юридичний ланцюжок відстрочок руйнується миттєво. Йде автоматичне анулювання бронювання, у реєстрі „Оберіг“ статус працівника змінюється автоматично через інтеграцію з „Дія“. З моменту внесення змін до Реєстру працівники підлягають призову на військову службу на загальних підставах. Якщо критичний статус втрачено через порушення (наприклад, підприємство не виконало вимог щодо зарплат), то на повторне подання документів до того ж органу і за тим самим критерієм діє мораторій до 6 місяців», — каже Дрижакова.
Що робити, якщо злетіло бронювання
Що робити компаніям, які втратили право бронювати людей, та їхнім співробітникам?
Дрижакова наводить такий алгоритм дій для роботодавців:
Дізнайтеся офіційну підставу відмови у підтвердженні «критичного» статусу. Потрібно отримати письмове рішення засідання комісії уповноваженого органу (профільного міністерства чи ОВА), а також перевірити, за яким саме критерієм підприємство «зійшло з дистанції» (податковий борг, надто низька середня зарплата, відсутність кадрових звітів у «Дії» тощо). Оперативно проінформуйте співробітників — краще письмово чи через розписку. Приховування факту скасування броні створює ризики притягнення співробітників до відповідальності за порушення військового обліку. Оцініть можливості судового оскарження. Якщо орган порушив процедуру моніторингу або ухвалив рішення з порушеннями, компанія має право подати позов до Окружного адміністративного суду (подання такого позову не зупиняє скасування броні автоматично, тому разом із позовом краще подати ще й клопотання про забезпечення позову — заборону анулювати броню до рішення суду). Можна податись на критичний статус за іншими критеріями або в інший орган влади. Скажімо, якщо ви отримали відмову з ОВА, варто надіслати пакет документів до профільного міністерства, якщо діяльність компанії відповідає їх галузевим критеріям. Якщо причиною відмови були технічні чи фінансові моменти (скажімо, заборгованість) — можна їх усунути та наново подати документи.
Олександр Дубовий радить провести аудит списку заброньованих співробітників (кількість, чи продовжують фахівці працювати на підприємстві, чи правильно внесено їх дані, чи не змінилися обставини, які можуть вплинути на бронювання, чи не перевищено ліміту відстрочок). Додатково потрібно перевірити дані працівників військового обліку — вони мають бути актуальними.
Співробітникам підприємств, які втратили право бронювати людей, Дрижакова радить контролювати свій особистий статус у «Резерві плюс». «Якщо броня зникла, будь-яка перевірка на вулиці чи блокпості загрожує врученням повістки», — попереджає адвокат. Дрижакова каже, що фахівцям варто також проаналізувати, чи немає в них інших причин для відстрочення, окрім роботи (це може бути, наприклад, інвалідність, наявність трьох і більше неповнолітніх дітей, навчання тощо). Якщо такі причини є, потрібно подати відповідну заяву до ТЦК чи через «Резерв плюс».
Якщо бронювання для вас є критичним, а роботодавець у найближчій перспективі має невисокі шанси наново підтвердити критичний статус, єдиним юридичним способом зберегти відстрочку є зміна роботи — перехід до компанії, яка оформляє бронювання. При цьому варто враховувати, що звільнення та прийом на нову роботу створює «перехідне вікно», під час якого військовозобов'язаний має ризики отримати повістку, — попереджає Дрижакова.
Зазначимо, що в умовах кадрового дефіциту броня була своєрідною конкурентною перевагою компаній і дозволяла їм залучати найкращих фахівців. Тому тепер не виключена міграція працівників, що залишилися без відстрочки, ринком праці. Як варіант — компанії, які втратили право бронювати людей, можуть пропонувати їм підвищення зарплат (такі прецеденти вже є, фахівцям збільшують оклади до 20%, щоб ті не звільнялися), або перехід на дистанційну роботу доти, доки роботодавець не вирішить проблем із відстроченнями.
Джерело: 0352.ua
