Маловоддя на Дністрі знову привернуло увагу до Заліщицького острова, і тепер значна його частина опинилася над водою. Це викликало справжню бурю обговорень у соцмережах, але варто зазначити, що острів не з'явився раптово через нинішнє падіння рівня води — річка формувала його поступово протягом десятиліть.
Сучасний вигляд острова — це результат зміни русла Дністра, накопичення гравію, піску та намулу, а також поступового заростання вербами. Тепер він простягається приблизно на кілометр, і на ньому вже встигло сформуватися близько 3 гектарів вербового лісу. Тож, якщо річка захоче повернутися до своєї колишньої конфігурації, це вимагатиме масштабних і дорогих робіт.
Про це повідомив дослідник та екозахисник Петро Площанський.
Тому, перш ніж говорити про доцільність його ліквідації чи повернення русла до попереднього стану, варто розібратися, як саме сформувався острів, чому він продовжує змінюватися і що фактично доведеться зробити для відновлення колишнього русла.
Формування та розвиток Заліщицького острова
Ще до формування острова фарватер Дністра нижче залізничного мосту проходив уздовж правого берега. Уздовж лівого берега тягнулися мілини, що видно на лоцманській карті Дністра. Саме ці мілини, наявність Заліщицького перекату в межах мосту та зміна характеру течії після спорудження опор залізничного мосту створили передумови для поступового формування острова.
Додатковими чинниками могли стати зсув ґрунту на стрімкому правому схилі приблизно за 650 м нижче залізничного мосту у 1974 році, коли в Дністер сповзли сотні тисяч кубометрів породи, а також робота черпалки у другій половині ХХ століття під час формування судноплавного каналу вздовж правого берега. На початку 2000-х років на сформованих гравійно-піщаних ділянках, окрім ефемерної (піонерної) прибережної рослинності, почали підростати верби.
Надалі острів розвивався не лише в довжину і ширину, а й поступово наростав у висоту. Між вербами під час їх затоплення затримувалися намул, принесена повенями деревина, гілки та плаваюче сміття. У міру накопичення цього матеріалу поверхня острова підвищувалася, а на ній закріплювалися верби. Коріння верб проникало в гравійний прошарок, утримувало накопичений матеріал і захищало його від розмивання під час паводків. Так поступово формувалася вища й стійкіша поверхня острова.
Нині на ньому сформувалося близько 3 га вербового лісу. Сьогодні острів простягнувся приблизно на кілометр і доходить до Заліщицького парку (Нижнього парку). Його подальше розширення пов’язане з перерозподілом наносів у руслі Дністра. Швидка течія вздовж правого берега розмиває донні та берегові відклади, переносить гравійно-піщаний матеріал і відкладає його на лівобережній мілководній частині русла, поступово нарощуючи острів вниз за течією.
Після тривалих періодів маловоддя 2015–2016 років, коли не було потужних весняних льодоходів, правий берег Дністра почав активно заростати вербами. Укорінені верби поступово висунули берег у русло приблизно на 10 м, звузивши русло та змінивши характер течії. Це, своєю чергою, вплинуло на умови перенесення і відкладання гравійно-піщаного матеріалу нижче за течією.
Що змінилося порівняно з минулим
До формування острова існував вільний підхід до Дністра в районі Гусячого пляжу та пляжу біля Заліщицького парку. Ці місця використовувалися для купання, прання, а також для вигону худоби та птиці. Сьогодні між островом і берегом залишилася протока, яка в періоди низької водності значною мірою або повністю міліє. Вона замулена та захаращена деревиною, що створює не надто привабливе враження.
До рівня середніх водостоків острів переважно складений гравійно-піщаною сумішшю з намулом. Вище частка намулу, принесеної течією деревини та іншого сміття зростає. З часом деревина перегниває, а коріння верб проникає в гравійний прошарок і додатково скріплює його.
Чи доцільно повертати русло
Дністра до попереднього стану? На перший погляд, повернення русла до стану, який існував до формування острова, могло б відновити колишні пляжі. Проте фактично це означало б масштабне втручання в русловий процес на ділянці між мостами, значні фінансові витрати та необхідність проведення складного комплексу проєктних і дозвільних процедур. Для такого повернення необхідно було б:
- Вирубати, видалити та утилізувати дерева й кущі на площі близько 3 га. Більша частина вербового лісу вже досягає висоти понад 10 м.
- Видалити та вивезти шар намулу з рослинними рештками, деревиною та сміттям на площі близько 3 га. За орієнтовної середньої потужності такого шару 0,5 м це становило б близько 15 000 м³ матеріалу.
- Для відновлення попередньої конфігурації русла необхідно було б перемістити верхню частину гравійного прошарку вздовж приблизно 1 км і перерозподілити її по ширині русла, яка на цій ділянці сягає близько 200 м. Тобто йдеться не про вилучення зайвого гравію, а переважно про його переміщення.
- Певної кількості “зайвого” гравію, який можна було б просто вилучити з ділянки, фактично немає. Матеріал потрібно було б перерозподіляти в межах русла.
- Початкові роботи частково можна було б виконувати бульдозерами в період межені. Проте на завершальних етапах техніка мала б працювати безпосередньо у воді, що значно ускладнило б процес проведення робіт.
- Черпалка може вибирати гравій до корінних порід, але вона не вирішує питання його рівномірного розподілу вздовж берега для формування пляжу. У такому разі можна отримати Репужинський варіант зі всіма його наслідками.
- Крім безпосередніх земляних робіт, необхідні проєктування, погодження, оцінка впливу на довкілля та отримання відповідних дозволів.
- При цьому навіть відновлення пляжів саме по собі не гарантує їх активного використання. Сьогодні ці ділянки використовуються порівняно мало. Значна частина відпочивальників надає перевагу місцям, до яких можна під’їхати автомобілем і де вже створена відповідна інфраструктура. У цьому відношенні Тінистий пляж є значно привабливішим для масового відпочинку.
- Безпосередніх під’їздів до Гусячого пляжу та пляжу в парку немає. Тому навіть значні витрати на відновлення русла й пляжної смуги не обов’язково дадуть відповідний соціальний ефект.
Що доцільніше зробити для облаштування пляжів
На Гусячому пляжі та біля Заліщицького парку доцільніше не намагатися повністю повертати Дністер до історичної конфігурації русла, а пристосувати наявний природний ландшафт для безпечного та зручного доступу людей. Через протоку можна облаштувати переходи з каміння, подібні до тих, якими люди здавна користуються на Дністрі, зокрема на островах біля Устечка, Печорної, Репужинців та інших місцях. Через вербові зарості можна прокласти проходи до острова. За ними вже є природний пляж із дрібною галькою (рінню), зручним берегом для купання та природною тінню від верб.
Такий підхід не потребує масштабного переміщення десятків тисяч кубометрів руслового матеріалу, вирубування сформованого вербового лісу та складного втручання в руслові процеси. Він дозволяє використати те, що вже сформувала сама річка, і водночас зробити цю ділянку доступною для людей,- йде мова у дописі.
Джерело: 0352.ua




