У Тернополі укриття адаптують під потреби людей з інвалідністю

У Тернополі прийнято Програму будівництва сховищ та укриттів на 2026-2028 роки. Документ охоплює кілька напрямів роботи, і один із них стосується того, щоб укриттями могли скористатися справді всі мешканці громади — зокрема люди з інвалідністю та інші маломобільні групи населення.

Укриття, до якого важко дістатися, втрачає свій сенс для частини людей саме тоді, коли це найбільше потрібно. Тому в програмі безбар'єрність виділена як окремий напрям роботи. Йдеться про пандуси замість сходів, зручну ширину входів та проходів, продуманий план приміщення — усе, що дозволяє людині з інвалідністю, людям похилого віку чи батькам з дитячими візочками дістатися укриття без сторонньої допомоги.

Безбар'єрні рішення стосуються не лише нових об'єктів. Їх враховуватимуть і під час облаштування великих укриттів для мікрорайонів, і під час ремонту та дооснащення наявних укриттів у підвалах багатоповерхівок, і в проєктах нових будинків, де забудовники закладатимуть захисні споруди.

«Укриття має бути доступним для кожного мешканця, незалежно від того, чи є в нього інвалідність, чи йому важко пересуватися. Це один із пунктів, якому ми приділяємо окрему увагу в програмі», — зазначив міський голова Сергій Надал.

Для маломобільних мешканців громади це означає просту річ: дорога до безпечного місця під час тривоги більше не буде перешкодою. Доступність стає частиною самого поняття "безпека" — а не чимось, про що згадують окремо і в останню чергу.

Джерело: 0352.ua

Читати

Мобілізований на Тернопільщині втік з лав ЗСУ і почав співпрацю з ФСБ: наводив реактивні дрони на столицю

Військова контррозвідка Служби безпеки та Національна поліція за сприяння Головнокомандувача Збройних Сил України затримали агента фсб, який збирав дані про об’єкти оборони та критичної інфраструктури для коригування масованих атак по Києву у період з 21 до 24 вересня цього року.

За матеріалами справи, зловмисник протягом 4-х днів відстежував потенційні «цілі», щоб навести на столицю реактивні дрони типу «Герань-5» та балістичні ракети.

Унаслідок обстрілів, що відбулися у ці дні, загинули та отримали поранення мирні жителі столиці. Також комбіновані обстріли пошкодили житловий сектор у декількох районах міста та пологовий будинок.

Як з’ясувало розслідування, наведенням ворожих атак займався військовослужбовець ЗСУ, якого нещодавно мобілізували у Тернопільській області.

Невдовзі після призову він самовільно залишив розташування військової частини у Київській області, оселився в одному з хостелів столиці і почав шукати «легкі» заробітки у Телеграм-каналах. У месенджері його завербував російський спецслужбіст і в обмін на обіцянку «швидких» грошей доручив коригувати удари по Києву.

Для цього агент передавав до рф локації об’єктів, які, на його думку, могли використовувати Сили оборони. Після російських атак він виходив на місцевість, щоб оглянути наслідки ворожих «прильотів». Також фігурант готував підпали службових авто українських захисників та здійснив розвідвилазку до Полтавської області, щоб з’ясувати ситуацію в регіоні після нещодавніх обстрілів.

Співробітники СБУ затримали коригувальника поблизу його тимчасової оселі. Під час обшуків у нього виявлено два смартфони, з яких він координував свої дії з фсб. Також вилучено легкозаймисту суміш, яку він планував використати для підпалу авто українського воїна.

Слідчі Служби безпеки повідомили фігуранту про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. Комплексні заходи проводили за процесуального керівництва Київської міської прокуратури.

Джерело: 0352.ua

Читати

Понад 2000 сортів помідорів: на Тернопільщині жінка створила унікальну колекцію

Для Олени Петляр із Великої Березовиці помідори давно перестали бути просто овочами з городу. На її ділянці можна побачити плоди найрізноманітніших кольорів, форм і розмірів: від червоних та рожевих до фіолетових і майже чорних, від крихітних чері до справжніх велетнів.

Цього року в колекції Олени вже понад дві тисячі сортів. Кожен із них має власний номер, особливості та смакові характеристики.

Про це розповідає "Сільський господар".

Все почалося з маминих "Мікадо"

Любов до незвичайних помідорів Олена привезла із дитинства. Вона родом із Кіровоградщини, де її мама вирощувала великі помідори сорту "Мікадо".

"Напевно, треба сказати, що моя любов до помідорів почалася з Кіровоградщини. У мами росли величезні “Мікадо”. Мені вони здавалися справжніми помідорами, бо тут, на Тернопільщині, коли я приїхала, клімат був зовсім інший: дощі, похмурі дні. Тому й помідори були маленькі і непоказні", — згадує Олена.

У 1983 році жінка вийшла заміж та переїхала на Тернопільщину. Спочатку вона намагалася вирощувати улюблені овочі самостійно, але місцевий клімат виявився непростим. Рослини хворіли, плоди чорніли та засихали.

Серйозно повертатися до городництва Олена разом із чоловіком Ігорем почала після 2014 року. Спершу вирощували овочі для себе, однак поступово звичайне захоплення перетворилося на справжню колекцію.

"Почали вирощувати як звичайні городники. А потім це переросло у щось більше. Хотілося все спробувати", — розповідає жінка.

З розвитком соцмереж та можливостей замовляти насіння з різних країн Олена почала відкривати для себе величезний світ сортових помідорів.

Кожен помідор має свій номер

Сьогодні Олена не лише вирощує томати, а й продає насіння на ринку. Саме тому для неї важливо особисто перевірити кожен сорт — посадити його, дочекатися врожаю, оцінити зовнішній вигляд і смак.

"Кожен сорт має свій номер. Тому на ринку кожен помідорчик позначений. Людина приходить і запитує про якийсь сорт, а я можу показати, що є аналогічний або ще кращий. Але для цього я спочатку сама маю його посадити, виростити і спробувати", — пояснює городниця.

Насіння до колекції потрапляє з різних куточків світу. Частину Олена замовляє сама, частину отримує від знайомих і постійних покупців. Деякі сорти їй привозять люди із закордонних подорожей.

Олена розповідає, що такі подарунки для неї особливо цінні.

"Дуже багато людей хочуть допомогти. Одна жінка, наприклад, спочатку розповіла мені про цікавий сорт помідорів, що росте в Італії, а наступного року приїхала у відпустку і привезла насіння. Каже: “Ви хотіли, я його там купила”. Я дуже вдячна таким людям".

Деякі помідори хочеться фотографувати без кінця

Олена зізнається, що давно захоплюється не лише вирощуванням, а й фотографуванням своїх помідорів. На її телефоні за сезон накопичуються сотні, а то й тисячі світлин.

"Є такі сорти, як дівчата-фотомоделі, — сміється Олена. — У мене тільки за цей рік на телефоні більш як тисяча фотографій. Один і той самий помідор можу сфотографувати на кущі, коли є сонце, під час заходу сонця…"

Цього року серед новинок її колекції з'явилося чимало незвичайних сортів чері. Деякі з них настільки дивні на вигляд, що люди спочатку навіть не вірять, що перед ними звичайний помідор.

Особливо Олена любить темні та різнокольорові сорти. А одним із головних цьогорічних досягнень став величезний помідор сорту Біг Берта — плід виріс майже до півтора кілограма.

"Внучка каже, що це моя корона", — усміхається городниця.

Цьогорічний сезон був непростим

Погода цього року додала городниці клопотів. Через весняні перепади температур висаджувати розсаду довелося пізніше, ніж зазвичай.

"Треба було бавитися з ними, як із маленькими дітьми: виносити, заносити, ховати, накривати. Висадження цього року було в мене найпізніше, боялася втратити сорти, якщо вони змерзнуть", — каже Олена.

Після цього городи накрили сильні зливи. Земля стала твердою, тому її довелося додатково обробляти, щоб до коріння знову надходило повітря.

Повністю уникнути обробок при такій кількості рослин, за словами Олени, практично неможливо. Тим більше, що неподалік є картопляні поля, а фітофтора може пошкоджувати і картоплю, і томати. На щастя, цьогорічна погода не надто сприяла активному поширенню хвороби.

Олена переважно вирощує саме сорти, а не гібриди. Каже, це зручно для тих, хто хоче самостійно збирати насіння та наступного сезону знову отримати схожі плоди.

За тисячами сортів стоїть особиста історія

За величезною колекцією та щоденною роботою Олени стоїть не лише захоплення городництвом. Багато років поруч із нею був чоловік Ігор Чаплінський. Разом вони підбирали насіння, вирощували томати та фотографували найцікавіші плоди.

Цього року Ігор став на захист України.

Насіння, яке подружжя планувало висадити разом, залишилося. Проте навесні Олена все одно повернулася до роботи на городі.

"Коли настала весна, я зрозуміла: немає чого впадати у відчай. Весняне сонце, напевно, повернуло мене до життя після того стресу", — говорить жінка.

Тепер вона продовжує їхню спільну справу сама. Кожен новий сорт і кожен незвичайний плід для неї - це частина великої роботи, яку вони колись робили разом.

Восени Олена знову показує свої помідори покупцям. Хтось шукає знайомий сорт, хтось приходить за новинкою, а хтось просто зупиняється біля прилавка, побачивши незвичний колір чи величезний плід.

А серед понад двох тисяч сортів кожен може знайти свій — той, насіння якого захочеться посадити наступної весни.

Джерело: 0352.ua

Читати

Готуйте теплий одяг: синоптик назвала дати, коли в Україну прийдуть дощі та похолодання

Парасолі та тепліший одяг знову стануть у нагоді українцям. За словами синоптикині Наталки Діденко, 9–10 жовтня в Україні очікуються дощі та зниження температури, які змінять період відносно теплої та переважно сухої погоди.

Ці зміни відбудуться в п’ятницю та суботу, тому варто врахувати їх тим, хто планує подорожі, прогулянки або роботи на подвір’ї. Дощі можуть охопити різні частини країни, але детальніше про ситуацію в регіонах стане відомо ближче до цих дат.

Коли чекати зміни погоди

Попередній прогноз вказує на 9–10 жовтня як на час переходу до прохолоднішої та дощової погоди. Температурні показники, інтенсивність опадів і територія їх поширення ще можуть уточнюватися. Тому справи, які потребують сухої погоди, варто планувати з урахуванням місцевого прогнозу. Це особливо стосується збирання залишків врожаю, прибирання саду та робіт на свіжому повітрі.

Теплі дні та холодні ночі

На Тернопільщині початок жовтня виявився справжнім контрастом: вдень нас радують теплі температури, а вночі вже відчувається холод. Наприклад, 4 жовтня в області обіцяли +18…+23°C вдень, а от вночі температура опуститься до +3…+8°C. І хоча вдень ми насолоджуємося теплом, на поверхні ґрунту можуть бути заморозки до −3°C.

Перед тим, як вирушити в подорож або провести вихідні на природі, не забудьте перевірити оновлений прогноз для вашого регіону: ближче до 9–10 жовтня він допоможе точніше зрозуміти, коли варто очікувати дощів і наскільки похолодає.

Як підготуватися до зміни погоди 9–10 жовтня

Щоб раптове похолодання та дощі не застали вас зненацька, синоптики та експерти радять зробити кілька важливих кроків уже зараз:

• План для водіїв: перевірте стан двірників (склоочисників), омивач скла та тиск у шинах — через перші осінні дощі дороги стануть слизькими, а видимість погіршиться.
• Захист врожаю та саду: усі вуличні роботи, збирання залишків врожаю та прибирання подвір'я завершіть до п'ятниці, оскільки вогкість і заморозки до −3°C на ґрунті можуть зіпсувати рослини.
• Корекція планів: якщо ви планували вікенд на природі чи поїздку, перенесіть активності у закриті приміщення або подбайте про водонепроникне взуття та парасолі.
• Здоров'я та гардероб: контраст між денним теплом та нічним холодом (падіння до +3°C) — ідеальний час для застуд. Переходьте на принцип «багатошаровості» в одязі, щоб почуватися комфортно протягом усього дня.

Джерело: 0352.ua

Читати

Падали один за одним: у Тернополі розповіли, що насправді сталося з ліхтарями на Вишневецького

На бульварі Дмитра Вишневецького у Тернополі впали опори вуличного освітлення. Спочатку в соцмережах припускали, що ліхтарі могли пошкодити невідомі. Однак у міськраді пояснили: попередньо причиною стало прогнивання металу через корозію.

Як повідомила речниця Тернопільської міської ради Мар’яна Зварич журналістав "20 хвилин", працівники КП "Тернопільміськсвітло" виїхали на місце. Причину падіння мали встановити після огляду.

Згодом у міськраді повідомили, що опори планують відновити до кінця тижня.

Директор КП "Тернопільміськсвітло" Олег Лехіцький припускає, що метал конструкцій міг зруйнуватися через тривалий вплив снігу, піску та солі, якими взимку обробляють дороги.

«Там метал не дуже міцний. Може, сніг, пісок, сіль — і воно перегнило», — пояснив Олег Лехіцький.

За його словами, ліхтарі були заводського виробництва, тому питання щодо товщини металу, на його думку, варто адресувати виробнику.

Як ремонтуватимуть опори

Комунальники планують не замінювати конструкції повністю, а відновити ті, що вже впали. Пошкоджені частини обріжуть у місцях, де метал прогнив, після чого опори укріплять додатковими металевими елементами та встановлять назад.

"Ми їх обріжемо там, де перегнило, зробимо такі “косинки”, приваримо і поставимо на місце. Буде на 5–10 сантиметрів коротше", - розповів директор підприємства.

Після ремонту вже встановлених опор комунальники планують перевірити й інші світильники на цій ділянці.

За словами Лехіцького, ці конструкції могли встановити приблизно 12 років тому. Для порівняння він навів ліхтарі на бульварі Шевченка, які, за його словами, стоять ще з 2011 року.

Джерело: 0352.ua

Читати

На Тернопільщині посеред Дністра «виріс» величезний острів: чому він з’явився і що з ним робити

Маловоддя на Дністрі знову привернуло увагу до Заліщицького острова, і тепер значна його частина опинилася над водою. Це викликало справжню бурю обговорень у соцмережах, але варто зазначити, що острів не з'явився раптово через нинішнє падіння рівня води — річка формувала його поступово протягом десятиліть.

Сучасний вигляд острова — це результат зміни русла Дністра, накопичення гравію, піску та намулу, а також поступового заростання вербами. Тепер він простягається приблизно на кілометр, і на ньому вже встигло сформуватися близько 3 гектарів вербового лісу. Тож, якщо річка захоче повернутися до своєї колишньої конфігурації, це вимагатиме масштабних і дорогих робіт.

Про це повідомив дослідник та екозахисник Петро Площанський.

Тому, перш ніж говорити про доцільність його ліквідації чи повернення русла до попереднього стану, варто розібратися, як саме сформувався острів, чому він продовжує змінюватися і що фактично доведеться зробити для відновлення колишнього русла.

Формування та розвиток Заліщицького острова

Ще до формування острова фарватер Дністра нижче залізничного мосту проходив уздовж правого берега. Уздовж лівого берега тягнулися мілини, що видно на лоцманській карті Дністра. Саме ці мілини, наявність Заліщицького перекату в межах мосту та зміна характеру течії після спорудження опор залізничного мосту створили передумови для поступового формування острова.

Додатковими чинниками могли стати зсув ґрунту на стрімкому правому схилі приблизно за 650 м нижче залізничного мосту у 1974 році, коли в Дністер сповзли сотні тисяч кубометрів породи, а також робота черпалки у другій половині ХХ століття під час формування судноплавного каналу вздовж правого берега. На початку 2000-х років на сформованих гравійно-піщаних ділянках, окрім ефемерної (піонерної) прибережної рослинності, почали підростати верби.

Надалі острів розвивався не лише в довжину і ширину, а й поступово наростав у висоту. Між вербами під час їх затоплення затримувалися намул, принесена повенями деревина, гілки та плаваюче сміття. У міру накопичення цього матеріалу поверхня острова підвищувалася, а на ній закріплювалися верби. Коріння верб проникало в гравійний прошарок, утримувало накопичений матеріал і захищало його від розмивання під час паводків. Так поступово формувалася вища й стійкіша поверхня острова.

Нині на ньому сформувалося близько 3 га вербового лісу. Сьогодні острів простягнувся приблизно на кілометр і доходить до Заліщицького парку (Нижнього парку). Його подальше розширення пов’язане з перерозподілом наносів у руслі Дністра. Швидка течія вздовж правого берега розмиває донні та берегові відклади, переносить гравійно-піщаний матеріал і відкладає його на лівобережній мілководній частині русла, поступово нарощуючи острів вниз за течією.

Після тривалих періодів маловоддя 2015–2016 років, коли не було потужних весняних льодоходів, правий берег Дністра почав активно заростати вербами. Укорінені верби поступово висунули берег у русло приблизно на 10 м, звузивши русло та змінивши характер течії. Це, своєю чергою, вплинуло на умови перенесення і відкладання гравійно-піщаного матеріалу нижче за течією.

Що змінилося порівняно з минулим

До формування острова існував вільний підхід до Дністра в районі Гусячого пляжу та пляжу біля Заліщицького парку. Ці місця використовувалися для купання, прання, а також для вигону худоби та птиці. Сьогодні між островом і берегом залишилася протока, яка в періоди низької водності значною мірою або повністю міліє. Вона замулена та захаращена деревиною, що створює не надто привабливе враження.

До рівня середніх водостоків острів переважно складений гравійно-піщаною сумішшю з намулом. Вище частка намулу, принесеної течією деревини та іншого сміття зростає. З часом деревина перегниває, а коріння верб проникає в гравійний прошарок і додатково скріплює його.

Чи доцільно повертати русло

Дністра до попереднього стану? На перший погляд, повернення русла до стану, який існував до формування острова, могло б відновити колишні пляжі. Проте фактично це означало б масштабне втручання в русловий процес на ділянці між мостами, значні фінансові витрати та необхідність проведення складного комплексу проєктних і дозвільних процедур. Для такого повернення необхідно було б: 

• Вирубати, видалити та утилізувати дерева й кущі на площі близько 3 га. Більша частина вербового лісу вже досягає висоти понад 10 м. 
• Видалити та вивезти шар намулу з рослинними рештками, деревиною та сміттям на площі близько 3 га. За орієнтовної середньої потужності такого шару 0,5 м це становило б близько 15 000 м³ матеріалу.
• Для відновлення попередньої конфігурації русла необхідно було б перемістити верхню частину гравійного прошарку вздовж приблизно 1 км і перерозподілити її по ширині русла, яка на цій ділянці сягає близько 200 м. Тобто йдеться не про вилучення зайвого гравію, а переважно про його переміщення. 
• Певної кількості “зайвого” гравію, який можна було б просто вилучити з ділянки, фактично немає. Матеріал потрібно було б перерозподіляти в межах русла. 
• Початкові роботи частково можна було б виконувати бульдозерами в період межені. Проте на завершальних етапах техніка мала б працювати безпосередньо у воді, що значно ускладнило б процес проведення робіт. 
• Черпалка може вибирати гравій до корінних порід, але вона не вирішує питання його рівномірного розподілу вздовж берега для формування пляжу. У такому разі можна отримати Репужинський варіант зі всіма його наслідками. 
• Крім безпосередніх земляних робіт, необхідні проєктування, погодження, оцінка впливу на довкілля та отримання відповідних дозволів.
• При цьому навіть відновлення пляжів саме по собі не гарантує їх активного використання. Сьогодні ці ділянки використовуються порівняно мало. Значна частина відпочивальників надає перевагу місцям, до яких можна під’їхати автомобілем і де вже створена відповідна інфраструктура. У цьому відношенні Тінистий пляж є значно привабливішим для масового відпочинку.
• Безпосередніх під’їздів до Гусячого пляжу та пляжу в парку немає. Тому навіть значні витрати на відновлення русла й пляжної смуги не обов’язково дадуть відповідний соціальний ефект.

Що доцільніше зробити для облаштування пляжів

На Гусячому пляжі та біля Заліщицького парку доцільніше не намагатися повністю повертати Дністер до історичної конфігурації русла, а пристосувати наявний природний ландшафт для безпечного та зручного доступу людей. Через протоку можна облаштувати переходи з каміння, подібні до тих, якими люди здавна користуються на Дністрі, зокрема на островах біля Устечка, Печорної, Репужинців та інших місцях. Через вербові зарості можна прокласти проходи до острова. За ними вже є природний пляж із дрібною галькою (рінню), зручним берегом для купання та природною тінню від верб.

Такий підхід не потребує масштабного переміщення десятків тисяч кубометрів руслового матеріалу, вирубування сформованого вербового лісу та складного втручання в руслові процеси. Він дозволяє використати те, що вже сформувала сама річка, і водночас зробити цю ділянку доступною для людей,- йде мова у дописі.

Джерело: 0352.ua

Читати

"Випишуть майже мільйонні штрафи": власників приватних будинків в Україні очікують перевірки і покарання

Власникам приватних будинків в Україні варто уважно стежити за дотриманням будівельних норм.

Як повідомляє "РадіоТрек", самовільне збільшення поверховості житла або будівництво додаткових конструкцій без необхідних документів може стати підставою для накладення значного штрафу.

За інформацією Державної інспекції архітектури та містобудування України, садибний житловий будинок може мати не більше двох поверхів і мансарду.

Якщо власник планує облаштувати третій повноцінний поверх, необхідно дотриматися встановлених будівельних вимог і пройти передбачені законодавством процедури.

За які порушення загрожує штраф

Одним із порушень є самовільне будівництво додаткового поверху без відповідних дозвільних документів.

Розмір штрафу залежить від конкретного характеру порушення та може становити від 8 500 до 908 400 гривень.

Водночас навіть за наявності всіх необхідних документів власник може отримати штраф, якщо під час будівельних робіт буде виявлено невідповідність установленим будівельним нормам. У такому випадку сума штрафу може починатися від 850 гривень.

Як уникнути штрафів

Перед початком будівництва, реконструкції чи надбудови фахівці рекомендують перевірити, чи відповідає запланований проєкт чинним будівельним нормам, а також заздалегідь оформити всі необхідні документи.

Дотримання встановлених вимог допоможе уникнути штрафних санкцій і можливих проблем із подальшим оформленням або легалізацією самовільно зведених конструкцій.

Джерело: 0352.ua

Читати