В Україні можуть кардинально змінити правила нарахування пенсій. Уряд планує ввести нову модель, за якою виплати будуть складатися з двох частин — гарантованої базової пенсії та страхової, що розраховується за системою пенсійних балів.
Якщо реформу затвердять, мінімальна гарантована виплата для пенсіонерів із повним страховим стажем може зрости до 6000 гривень. Кабінет Міністрів 8 червня офіційно презентував Верховній Раді оновлений концепт майбутніх змін. Парламент дав уряду місяць на доопрацювання фінального тексту законопроєкту, дедлайн спливає саме зараз.
Навколо чого точаться суперечки, у чому суть нової бальної системи, і головне — чи є в країні, що воює, гроші на радикальне підвищення виплат, ТСН розповів голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні економіст Андрій Забловський.
Два кити нової системи: база та бали
Як наголосив Андрій Забловський, основна мета реформи — демонтувати нинішню заплутану модель нарахувань, яка є не зовсім справедливою. Зараз люди, які мали однаковий стаж і заробіток у порівнянні з середнім по країні, але вийшли на пенсію з різницею в 10–15 років, отримують абсолютно різні виплати. Старі пенсії фактично «заморожувалися» через застарілі коефіцієнти середньої зарплати.
Нова модель ділить пенсію на дві складових:
- Базова (солідарна) частина: це фіксована сума, яку держава гарантує кожному пенсіонеру з повним стажем (35 років для чоловіків, 30 — для жінок), незалежно від колишньої професії. Очікується, що вона може захистити від бідності, бо дорівнюватиме або буде близькою до фактичного прожиткового мінімуму.
- Страхова (бальна) частина: це індивідуальна надбавка, яка розраховується за бальною системою. Вона залежить від того, скільки років людина працювала і який обсяг Єдиного соціального внеску (ЄСВ) сплачено за неї до бюджету Пенсійного фонду України (ПФУ).
Суть бальної системи полягає в автоматичній індексації виплат. Якщо працівник отримував офіційну зарплату на рівні середньої по країні, за кожен місяць йому нараховується 10 балів (у попередній моделі розрахунку було 12 балів на рік при середній зарплаті — Авт.). Отримував удвічі більше — 20 балів, працював на мінімалку — 3,5 бали. Щороку Кабмін під час затвердження бюджету встановлюватиме актуальну фінансову вартість одного бала (наприклад, 1 бал = 30 грн). Таким чином, загальна кількість накопичених за життя балів множитиметься на свіжу вартість бала, автоматично підтягуючи пенсію тих, хто вийшов на пенсію 10–20 років тому, до сучасного рівня інфляції та зарплат.
Для тих, хто вже на пенсії, уряд планує зробити ретроспективний перерахунок. Логіка та сама: якщо умовно в 2005 році людина отримувала рівно середню зарплату по країні, їй за кожний місяць нарахують 10 балів і так далі. Усі накопичені протягом життя бали підсумують і помножать на вартість одного балу, яку Кабмін затверджуватиме щороку.
Цільовий орієнтир уряду — забезпечити коефіцієнт заміщення заробітку пенсією на рівні 40%. Зараз він критично низький, складає 20–25%, тобто середньостатистичний українець, виходячи на пенсію, втрачає 75–80% щомісячного доходу. Для людини із середньою білою зарплатою яка у 2026 році, за методикою підрахунку від ПФУ, становить близько 23200 грн, бо враховує і ФОП, котрі платять ЕСВ з мінімальної зарплати, пенсія має складати орієнтовно 9280 грн (40%).
Конфлікт цифр: уряд проти депутатів
Як пояснив Андрій Забловський, наразі основна лінія протистояння між Кабміном та профільним комітетом Ради пролягла навколо розміру гарантованої базової частини пенсії.
Уряд у своїй червневій концепції пенсійної реформи запропонував зафіксувати базову пенсію на рівні 6000 грн для пенсіонерів з повним стажем (зараз 3458 грн або 40% від мінімальної зарплати при досягненні 65 років). Відповідно ті, хто має стажу менше, не чекатимуть пенсії до 63 або до 65 років, їм призначать пенсію пропорційно стажу. Наприклад, за 20 років стажу пенсія буде 3428 грн (20:35×6000 грн). Вже призначені пенсії не зменшаться, це заборонено законом.
Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев виступив із жорсткою критикою, назвавши фіксовані 6000 грн «половинчастим рішенням». Як пояснив депутат, позиція комітету Ради базується на чинному законодавстві. Згідно зі статтею 5 закону України «Про прожитковий мінімум», Міністерство соціальної політики зобов’язане щомісяця розраховувати фактичний (у поточних цінах) прожитковий мінімум на основі даних Держстату про вартість продуктів, ліків та послуг. Станом на літо 2026 року цей показник для пенсіонерів є близьким до 7300 гривень. Саме тому законодавці вимагають прив’язати базову виплату до динамічного фактичного прожиткового мінімуму. При цьому депутати заспокоюють суспільство: підвищення віку виходу на пенсію парламент не підтримає.
Математика перерахунку: хто виграє, а хто втратить?
Якщо компроміс буде знайдено, і реформа почне діяти, українські пенсіонери розділяться на три умовні групи.
- «Мінімальники». Ті, хто сьогодні отримує від 3406 до 3458 грн, відчують найбільше відносне зростання. Їхні виплати підтягнуть до базового рівня (або урядових 6000 грн, або пропонованих Радою 7300 грн).
- «Середній клас». Люди, які сьогодні мають чесно зароблену пенсію близько 7300 грн завдяки великому стажу та високій зарплаті. Вони отримають базову частину плюс вагому доплату за бали. Оціночно, їхні виплати після перерахунку піднімуться до 9500–11000 гривень, що дозволить уникнути зрівнялівки.
- «Пенсійна еліта». Найболючішого удару реформа завдасть тим, хто розраховує на максимальні виплати. Наразі в Україні діє обмеження — максимальна пенсія не може перевищувати 10 офіційних прожиткових мінімумів (зараз 25950 грн). Нова реформа повністю скасовує прив’язку до "мінімалок". Високі пенсії перерахують через бали, та оскільки сплата ЄСВ має верхню межу (максимум із 15 мінімальних зарплат або з 129705 грн), для вищої зарплати бали не нараховуються. Вже призначені високі пенсії збережуться, але вони не ростимуть автоматично разом з мінімальними пенсіями.
Де взяти гроші на реформу пенсій
Найголовніше питання, на яке уряд намагається знайти відповідь: де взяти сотні мільярдів гривень на фінансування цієї моделі в умовах війни? Усі внутрішні доходи України йдуть на оборону, а соціальна сфера критично залежить від міжнародної допомоги.
За словами Андрія Забловського, головна ставка Ради та Кабміну — тотальна детінізація ринку праці.
«Бальна система задумана як психологічний і фінансовий стимул, держава робить рахунок наочним, — вважає експерт. –Працівник у особистому кабінеті ПФУ бачитиме: погодився на зарплату в конверті й мінімальну зарплату — отримав 3,5 бали на місяць і у підсумку приріст у 100 грн до базової пенсії. Працюєш на білу зарплату — отримуєш 10–20 балів і щомісяця капіталізуєш їх на старість. За задумом посадовців, люди мають самі тиснути на бізнес, вимагаючи легалізації. Наразі, за статистичними даними, в Україні офіційно сплачують ЄСВ близько 9,5 млн найманих працівників (до війни було 12,8 млн). Водночас у країні налічується 10,05 млн пенсіонерів. Таке співвідношення є критичним для солідарної системи».
Втім, експерт наголосив: бальна система здатна частково врегулювати детінізацію лише 9,5 млн найманих працівників, проте реформа залишає у сірій зоні дві інші великі групи. Перша — 2,2 млн ФОП, більшість з яких законно сплачують мінімальний ЄСВ (1902 грн на місяць) і автоматично накопичуватимуть мінімум балів. Друга — від 2 до 3 млн самозайнятих (фрілансери, сірий сектор), які взагалі не беруть участі в пенсійній системі. Для цих п’яти мільйонів активного населення реформа не створює реальних стимулів платити більше вже сьогодні. Це означає, що у майбутньому вони зможуть розраховувати виключно на «соціальний пайок» — гарантовану державою базову виплату.
Андрій Забловський скептично оцінив ще один аспект концепції пенсійної реформи: введення накопичувальних особистих пенсій, яке уряд учергове декларативно прописує на 2026–2027 роки. На його думку, яку поділяють і інші економісти, в умовах нинішньої інфляції та відсутності фондового ринку це — утопія. Накопичувальні кошти українців просто не буде куди надійно інвестувати, окрім облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), що перетворить систему на чергове перекладання грошей з однієї державної кишені в іншу, де їх поступово спалюватиме інфляція.
«Запуск накопичувального пенсійного рівня відкладається в Україні з 2000 року, і очевидно, знову залишиться нормою „на папері“, як мінімум, до повного завершення воєнного стану», — підсумував Забловський.
На його думку, складно спрогнозувати, чи проголосують парламентарії за нову реформу пенсійної системи. Найвірогідніше, що законопроект у підсумку буде прийнятий у першому читанні і подальша його доля — в тумані.
Чергова урядова реформа — спроба перекласти фінансову відповідальність на суспільство за допомогою прозорого цифрового лічильника. Держава каже: ми забезпечимо базовий мінімум, щоб ніхто не опинився за межею виживання, а далі все залежить від накопичених балів.
Джерело: 0352.ua
