Українців попередили про 500 гривень: які купюри скоро зникнуть з обігу і що з ними робити

В Україні триває планове оновлення готівки. Національний банк поступово виводить з обігу старі банкноти та замінює їх новими купюрами з покращеними елементами захисту. Серед них — 500-гривневі банкноти, випущені в 2003–2007 роках, які вже майже два десятиліття в обігу.

Процес вилучення цих купюр розпочався ще в серпні 2024 року. З того часу НБУ не поповнює каси банків старими банкнотами, а фінансові установи більше не видають клієнтам 500 гривень під час касових операцій.

Які 500 гривень поступово зникають

Мова йде про банкноти номіналом 500 гривень зразків 2003 та 2007 років. Їх легко впізнати за портретом українського філософа Григорія Сковороди на лицьовій стороні та характерною бежево-коричневою палітрою. Ці купюри використовувалися в Україні майже 20 років. Тепер їх поступово замінюють нові банкноти, які мають сучасніші та надійніші елементи захисту. Вилучення 500-гривневих банкнот є частиною більшої програми НБУ з оновлення готівкового обігу.

Раніше з обігу почали виводити старі банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20 та 100 гривень. Також триває поступова заміна банкнот старих зразків номіналом 50 та 200 гривень.

Чи варто бігти в банк, щоб поміняти 500 гривень

Незважаючи на те, що старі банкноти поступово вилучаються, 500-гривневі купюри все ще залишаються законним платіжним засобом. Отже, якщо у вас є така купюра, не варто терміново нести її до банку. Ви можете спокійно розраховуватися нею в магазинах, на ринках та в інших торговельних точках.

Проте банки вже не видають ці банкноти своїм клієнтам під час касових операцій. Коли стара купюра потрапляє до банку, її вилучають з обігу та передають відповідно до встановленої процедури. На даний момент НБУ не встановив кінцевої дати, після якої старі 500 гривень перестануть бути дійсними. Тому українцям не варто панікувати чи спеціально обмінювати всі старі купюри.

Як відрізнити старі 500 грн від нових

Відрізнити старі 500 гривень від нових насправді досить просто за зовнішнім виглядом. Старі банкноти мають стриману бежево-коричневу палітру та захисні елементи, які нагадують про технології початку 2000-х.

А от нові 500 гривень вражають сучасним дизайном і покращеними засобами захисту. Тут ви знайдете сучасні водяні знаки, захисну стрічку та оптично-змінні елементи. Національний банк України оновлює готівку, щоб зробити гривню більш захищеною від підробок.

Тож якщо у вас є стара 500-гривнева купюра, не варто панікувати. Вона все ще дійсна, а з обігу її поступово вилучатимуть, коли банкнота потраплятиме до банківської системи.

Джерело: 0352.ua

Читати

Мобілізацію хочуть омолодити? У Раді заявили, чи знижуватимуть призовний вік нижче 25 років

В Україні можуть переглянути вікові межі мобілізації. Генеральний штаб наразі обговорює можливість обмежити призов для громадян старше 50 або 55 років, але зниження мобілізаційного віку нижче 25 років поки що не розглядається.

Про це повідомив секретар парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.

У Генштабі ведуть розмови про нову верхню межу

За словами Костенка, військове керівництво розглядає можливість змінити підходи до мобілізації, враховуючи вік. Йдеться про те, щоб потенційно обмежити призов чоловіків старше 50 або 55 років. Проте можуть бути винятки для військовозобов'язаних, які мають дефіцитні або критично важливі спеціальності для армії.

Отже, наразі не йдеться про ухвалене рішення звільнити всіх чоловіків після 50 чи 55 років від мобілізації. Костенко підкреслив, що остаточного рішення ще немає, а можливі варіанти лише обговорюються.

Чи зміниться мобілізаційний вік нижче 25 років

Окремо нардеп спростував чутки про можливе подальше зниження нижньої межі мобілізації. За його словами, наразі питання зниження мобілізаційного віку нижче 25 років наразі не розглядається.

Костенко також зазначив, що для впровадження такої зміни знадобиться внести зміни до законодавства. На відміну від можливого перегляду верхньої межі, який, за його словами, може бути реалізований через управлінське рішення.

Що відбувається зараз

Станом на 24 серпня 2026 року чинні правила залишаються незмінними. Військовозобов'язаними, які можуть бути призвані під час мобілізації, є чоловіки віком від 25 до 60 років, якщо у них немає законних підстав для відстрочки.

Тому інформацію про можливе зниження верхньої межі до 50–55 років поки що не варто сприймати як нове правило. Мова йде про обговорення майбутніх змін, а не про рішення, яке вже набрало чинності.

Чому можуть переглянути віковий підхід

Дискусія стосується необхідності більш ефективного комплектування Сил оборони. Як зазначає Костенко, справа не лише в кількості мобілізованих, а й у тому, наскільки кожна людина відповідає конкретній військовій посаді, її фізичному стану, підготовці та професійним навичкам.

У цьому контексті військовослужбовці старшого віку можуть бути особливо цінними на тих посадах, де досвід і професійна кваліфікація мають вирішальне значення, зокрема в сферах забезпечення, технічних спеціальностях або управлінні. Водночас для дефіцитних військових спеціальностей можуть бути окремі винятки, навіть якщо загальна вікова межа зміниться.

Остаточного рішення поки що немає

Отже, наразі не планують знижувати нижню межу мобілізації до 25 років, а питання можливого обмеження призову чоловіків старше 50–55 років лише обговорюється.

Якщо Генштаб та відповідні органи погодять новий підхід, його ще потрібно буде офіційно затвердити. До того часу військовозобов'язаним варто орієнтуватися на чинні правила мобілізації, а не зосереджуватися на запропонованих змінах.

Джерело: 0352.ua

Читати

У Раді хочуть дати чоловікам рік без мобілізації: кого стосуватиметься нова відстрочка

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15541, який може стати новим підґрунтям для відстрочки від мобілізації. Мова йде про чоловіків, які мають дітей віком до одного року. Цей документ був зареєстрований 21 серпня 2026 року, а його ініціатором виступив народний депутат Олексій Гончаренко.

Законопроєкт вже направили на розгляд відповідного парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, і наразі він перебуває на стадії опрацювання.

Відстрочку планують надавати на перший рік життя дитини

Законопроєкт передбачає внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Автор пропонує доповнити список військовозобов’язаних, які не підлягають призову під час мобілізації, чоловіками, що мають дітей віком до одного року.

Фактично, це означає можливість отримати відстрочку на період першого року життя дитини — від моменту її народження до досягнення нею одного року. Ініціатор законопроєкту підкреслює важливість такої норми, адже вона дозволить батькові активно брати участь у догляді за новонародженою дитиною та підтримувати матір.

Що передбачає закон зараз

Чинне законодавство вже передбачає ряд сімейних обставин, які можуть стати підставою для відстрочки від мобілізації. Проте, наявність лише однієї малолітньої дитини не дає чоловікові автоматичного права на таку відстрочку. Зокрема, є окремі підстави для чоловіків, які самостійно виховують дитину, а також для тих, хто має на утриманні троє і більше дітей віком до 18 років.

Якщо законопроєкт №15541 буде ухвалено, до цього списку може додатися ще одна підстава — наявність дитини віком до одного року.

Проте, варто зазначити, що цей законопроєкт поки що не ухвалили. Важливо розуміти, що запропонована відстрочка наразі не діє. Законопроєкт №15541 лише зареєстрований у Верховній Раді та направлений до відповідного комітету. Парламент ще має розглянути цей документ, а для того, щоб зміни набули чинності, вони повинні пройти всі законодавчі процедури та бути підписані у встановленому порядку.

Отже, на даний момент народження дитини віком до одного року не є автоматичною підставою для відстрочки. Це лише законодавча ініціатива, яку планують запровадити.

Джерело: 0352.ua

Читати

У Тернополі вкладуть 15 мільйонів в понищений будинок: що саме планують зробити

Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради повторно оголосило тендер на виконання робіт з капітального ремонту – усунення аварійної ситуації та ліквідації наслідків ракетної атаки, яка сталася 19 листопада 2025 року на відновлення та утеплення будинку на вул. 15 Квітня, 31.

Варто зазначити, що першу закупівлю управління оголосило 24 червня 2026 року у форматі відкритих торгів. Однак через неподання жодним учасником тендерної пропозиції закупівля не відбулася.

Відтак міська рада вкотре закликає підприємців, будівельні компанії та представників соціально відповідального бізнесу звернути увагу на цю закупівлю та долучитися до її реалізації. Участь відповідального бізнесу у відновленні пошкодженого житла є важливим внеском у підтримку мешканців та відбудову Тернополя.

Йдеться про відновлення вхідних груп у житловому будинку за адресою: вул. 15 Квітня, 31 (2-й та 3-й під’їзди), зокрема очищення фасаду та відновлення огороджувальних конструкцій. Виконання цих робіт необхідне для повернення будинку до належного експлуатаційного стану. Очікувана вартість закупівлі без ПДВ – 14 915 781,67 грн.

Запрошуємо представників соціально відповідального бізнесу долучитися до відновлення житлового будинку та допомогти якнайшвидше повернути його мешканцям безпечні та належні умови проживання.

Кінцевий термін подання тендерних пропозицій: 4 вересня 2026 року, 12:39. Аукціон: 7 вересня 2026 року о 15:45.

Джерело: 0352.ua

Читати

Аварія на Торговиці у Тернополі: не розминулися маршрутка і Volksvagen, є травмовані

У Тернополі 23 серпня вдень сталася дорожньо-транспортна пригода. На Торговиці зіткнулися маршрутний автобус і легковий автомобіль Volkswagen.

Про цю аварію повідомили в патрульній поліції Тернопільщини. За попередніми даними, внаслідок зіткнення обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, пише 20 хвилин. Наразі правоохоронці з'ясовують усі обставини події.

На місці працює слідчий, який має з'ясувати причини та обставини зіткнення. 

Водіям, які планують проїзд через Торговицю, слід бути готовими до можливих ускладнень руху на цій ділянці через оформлення ДТП.

Джерело: 0352.ua

Читати

В Україні стипендії у цих студентів зростуть удвічі з 1 вересня: скільки почнуть платити

В Україні з 1 вересня 2026 року мають удвічі зрости базові академічні стипендії для студентів університетів, коледжів та закладів професійної освіти.

Як повідомляє "РадіоТрек", про це повідомила членкиня Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина.

За її словами, на підвищення виплат у Державному бюджеті на 2026 рік передбачили додаткові 1,2 млрд гривень.

Скільки отримуватимуть студенти

Розмір базових академічних стипендій зміниться так:

• студенти закладів вищої освіти — з 2 000 до 4 000 грн;
• підвищена стипендія для студентів ЗВО — з 2 550 до 5 100 грн;
• студенти коледжів — з 1 510 до 3 020 грн;
• підвищена стипендія у коледжах — з 1 930 до 3 860 грн;
• учні закладів професійної освіти — з 1 250 до 2 500 грн.

Також зростуть іменні та академічні стипендії Кабінету міністрів. Їхній розмір становитиме до 5 000 грн для профосвіти, 6 040 грн для коледжів та 8 000 грн для студентів ЗВО.

Зростуть і стипендії для переможців олімпіад

Окремо передбачене підвищення виплат для обдарованої молоді.

Зокрема, стипендія президента для переможців олімпіад і МАН зросте з 2 600 до 5 200 грн.

Стипендія Кабміну за перемогу в олімпіаді з української мови та літератури становитиме 4 720 грн замість 2 360 грн.

Стипендія імені Тараса Шевченка для школярів збільшиться до 5 440 грн.

Також передбачені підвищені виплати для переможців міжнародних мовних конкурсів та молодих митців. Для студентів бакалаврату й магістратури — до 10 000 грн.Що ще планують для студентів

Раніше Володимир Зеленський заявляв про підвищення мінімальної академічної стипендії до 4 000 гривень. Водночас він наголошував, що збільшувати вартість проживання студентів у гуртожитках через підвищення виплат не планують.

Також обговорюється можливість повторного складання НМТ. Передбачається, що вступники зможуть перескласти тест, якщо перша спроба була невдалою, але зробити це потрібно буде до завершення вступної кампанії.

Джерело: 0352.ua

Читати

Мобілізація може змінитися радикально: Зеленський і Костенко розповіли про нові правила

Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що реформу мобілізації не можна реалізувати силами лише однієї людини чи одного відомства. Він зазначив, що для досягнення позитивного результату Міноборони, Генеральний штаб та військове керівництво повинні працювати як єдина команда.

Цю думку глава держави висловив під час зустрічі з журналістами 23 серпня, коментуючи зміни в системі мобілізації, які наразі розробляють Міністерство оборони, головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий та Генштаб.

Зеленський пояснив, від чого залежить реформа мобілізації

Президент зазначив, що очікувати результатів від реформи можна лише за умови злагодженої роботи керівників оборонного блоку.

«Реформу мобілізації одна людина не може здійснити. Я завжди так вважав. Не може це зробити один новий міністр, так само як і один новий головнокомандувач. Якщо вони не будуть діяти разом, це неможливо. Якщо справді взаємодіють, можуть бути позитивні зрушення», — наголосив Зеленський.

Отже, мова йде не лише про зміну окремих процедур, а про комплексний перегляд підходів до комплектування Сил оборони. Президент раніше підкреслював важливість розробки конкретних рішень щодо мобілізації, контрактної служби та ротацій військовослужбовців.

Костенко анонсував «радикальні» зміни

На фоні заяви президента, секретар парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко повідомив, що влада вже активно обговорює нові підходи до мобілізації.

За його словами, нинішня система потребує змін, адже фінансові стимули для укладання контрактів не принесли очікуваних результатів.

«Щодо мотивації: ми бачимо, що надали якісь грошові надбавки на контракти, але це не призвело до збільшення», — зазначив Костенко.

Він також додав, що найближчим часом можуть бути впроваджені «радикальні» зміни. Зокрема, вже ведуться розмови про можливі зміни призовного віку під час мобілізації. Однак депутат не уточнив, чи йдеться про зниження, чи підвищення вікової межі.

Окремо нардеп підкреслив, що повністю переходити від мобілізації до виключно добровільного принципу влада не планує. За його словами, держава продовжить шукати законні механізми залучення до війська людей, які самостійно не готові йти на службу.

Які саме зміни можуть бути

На даний момент конкретних нових правил мобілізації офіційно не оголошено. Костенко лише підтвердив, що певні рішення вже обговорюються, і частина з них стосується призовного віку. Він також зазначив, що деталі згодом мають бути озвучені Міністерством оборони або Генеральним штабом. Тож говорити про конкретне зниження чи підвищення вікової межі наразі ще зарано.

Реформа також стосується самого підходу до роботи системи комплектування. Раніше Зеленський доручав новому керівництву оборонного блоку переглянути підходи до мобілізації, а тепер президент підкреслює важливість спільної роботи військового та політичного керівництва.

Отже, найближчим часом система мобілізації в Україні може зазнати значних змін. Проте остаточні рішення щодо віку, процедур та інших нових підходів мають бути офіційно оголошені після завершення роботи Міноборони, Генштабу та командування ЗСУ.

Джерело: 0352.ua

Читати