Так уже традиційно в нас ведеться, що у святкову пору проблема вживання міцних напоїв (і зловживання ними) набуває особливої актуальності та гостроти.
У ЗМІ та на інтерент-сайтах можна зустріти розлогі розповіді медиків і просто обізнаних людей стосовно того, що безпечної дози алкоголю не існує. І що алкоголь є причиною близько 200 (!) порушень здоров’я. І що ним спричинена величезна кількість смертей молодих, працездатних людей. І що… Передбачаючи все ж, що в період свят люди здебільшого пропускають ці рекомендації повз вуха, доброзичливці радять пити лише напої власного приготування (від магазинних з’являється печія!). А також – скільки чайних ложок масла чи олії слід з’їсти перед застіллям, щоб, бува, завчасу не ткнутися «лицем в салат». І скільки крапель нашатирного спирту треба капнути у воду, щоб прийти до тями у випадку, якщо межа норми залишилася далеко позаду. Норма ж, як відомо, у кожного своя. Отож принагідно хотілося б згадати про людину, яка, на думку всіх, хто його знав, чудово вміла користуватися алкоголем. І бути його повновладним господарем, а не рабом. Тим більше, що сьогодні, 6 січня – чергова річниця його народження.
Валерій Лобановський, як відомо, вимагав від своїх підопічних неухильного дотримування спортивного режиму, який погано узгоджується з пиятикою. Отож любителі останньої в “Динамо” довго не затримувалися. Якщо всі можливі “радянські” виховні методи (“відсування” в черзі на квартиру чи машину, “заслання” у військову частину і т. д ) не давали ефекту, талант, який потрапляв у алкогольні тенета, прощався з командою, можливо, “проставлявся” востаннє і їхав шукати футбольного щастя деінде. Хоча бували й винятки. В. Безсонову, приміром, Лобановський вибачав його “хобі”, оскільки був певен: на полі Володимир віддасть усього себе. А щоб більше чого було віддавати, змушував його випивати… трилітрову банку морквяного соку на день. А загалом, із його тодішніх висловлювань могло скластися враження, що більшого за нього “антиалкогольного інквізитора” на світі немає…
Коли ж В. Лобановський повернувся з відрядження у Емірати і Кувейт в уже іншу країну з, відповідно, іншими звичками футболістів, у його інтерв’ю з’явилися дещо інші мотиви: виявляється, не можна зловживати, а от вживати (в міру) – чому б ні… Сам він, як зізнався, п’є лише коньяк… Вигляд знаменитого тренера в ту пору не свідчив про його винятково “кефірну” дієту. Методичний у всьому Лобановський і в цій царині вивів для себе правило. Як згадував екс-гравець “Динамо” Юрій Калитвинцев, якось у вузькому колі наближених людей (ще одна особливість Лобановського: він пив лише вишукані напої й у обмеженому товаристві – на відміну від багатьох інших, ладних пити що завгодно, де завгодно і з ким завгодно) Лобановський запитав: “Що найкраще відновлює нервову систему?”. І сам же відповів: “Прогулянка – добре, басейн – чудово, але краще, ніж алкоголь, ніщо не допоможе. В помірній кількості, звичайно, не більше 100 грамів”.
“Так, Hennessy VSOP він любив – це вже спогади Йожефа Сабо – на рівних пити з Васильовичем не міг ніхто. І випите на ньому майже не позначалося. І ніхто ніколи не бачив його напідпитку. Не те що напідпитку – навіть запаху не відчували. Ось і думайте, скільки він пив і чи вмів пити”.
Подумати, звичайно, можна і навіть треба. Напевно, “задекларованими” самим В. Лобановським 100 грамами справа не обходилася. Адже відійшов він у засвіти у віці лише 63 років…
Ігор Дуда
