Можете уявити, щоб мер міста і члени міської ради марширували вулицями в нинішню далеко не літню пору і з непокритими головами? І не з якогось урочистого приводу, а на знак визнання своєї провини? І не один раз, а впродовж 470 (!) років?
Вже сама остання цифра наводить на думку, що таке, швидше за все, може відбуватися лише в добрій старій Англії. Так воно і є.
Оксфорд – один з двох топ-університетів Великобританії, “інкубатор” її еліти, освітній заклад з багатовіковими традиціями, куди прагне потрапити перспективна молодь з усього світу (хоча, напевно, можуть і позбавлені будь-яких талантів, а то й просто бовдури-нащадки татусів з товстими гаманцями – не можу категорично стверджувати). Це, зрештою, традиційні щорічні регати на довжелезних байдарках з одвічними суперниками з Кембриджу. Це – престиж і запорука успішної професійної кар’єри.
Згідно з давніми історичними хроніками, навчання в Оксфорді велося уже в 1096 р. Чого тоді там навчали – нині визначити важкувато. Але безпомилково можна сказати, що в усі епохи студенти залишалися студентами – схильними хитрувати, прогулювати заняття, весело проводити час…
Один з випадків отаких веселощів і став приводом для сумної події, що увійшла в історію під назвою Погром в День святої Схоластики. Сталася вона в Оксфорді саме цього дня, 10 лютого 1355 р. В одній з таверн міста кілька студентів влаштували скандал з господарем з приводу неналежної, на їхній погляд, якості напоїв. Напевно, до того моменту вже були достатньо розігрітими ними – доволі типова картина й для нашого часу. Взаємні образи врешті-решт переросли у збройні сутички між жителями міста і групами студентів, які тривали два дні й закінчилися загибеллю 63 студентів і 30 містян.
Попри невисоку ціну життя в ту пору (нині вона, схоже, теж невпинно деградує), для влади це був безпрецедентний випадок, і вона поквапилася втрутитися – вагомо і категорично. Університет був визнаний потерпілою стороною, а мер міста і члени міської ради були зобов’язані щороку 10 лютого марширувати без головних уборів, а також сплатити університету штраф – по одному пенні за кожного загиблого студента. Ця щорічна хода-спокута тривала до 1825 р. Формально університет порозумівся з містом лише 10 лютого 1955 р., коли меру була присвоєна почесна ступінь…
Я ні на що не натякаю і ні від чого не застерігаю – просто повідомляю історичний факт. Сумний і цілком в дусі британських традицій…
Ігор Дуда
