Як на нинішні часи – запитання, мабуть, недоречне.
Он прихильники “Динамо” зітхають: не може клуб дозволити собі таких дороговартісних гравців, як “Шахтар”, отож і “світить” йому в найближчі років 5 роль хронічного віце-чемпіона (в кращому випадку). Та й про бронзового призера останнього чемпіонату УПЛ – “Зорю – доводилося читати і чути, мовляв, команда прогресує, видно тренерську руку Віктора Скрипника, от лише б бюджет збільшити…
Ще один невеселий приклад: “Дніпро” у 2015 р. дійшов до фіналу Ліги Європи і гідно виглядав у ньому проти “Севільї”. Здавалося б, утверджуй себе далі, зміцнюй власний авторитет у європейському футболі. Але… саме тоді власник клубу І.Коломойський махнув на нього рукою. Результат відомий: клуб з давньою історією просто зник. Ну, а наша “Нива”? Скільки пам’ятаю, вся її новітня історія – це суцільні бідкання на відсутність спонсорів. А простіше – тих же грошей. Словом, безпосередньо на зеленому прямокутнику поля усілякі $, € і £ не бігають, комбінацій не розігрують, але їхній вплив відчувається – і в успіхах, і в їхній відсутності.
І все ж цього тижня я не без задоволення подумав, що гроші можуть і не бути визначальними в футболі. 12 серпня “Аталанта” і ПСЖ зіграли матч чвертьфіналу Ліги чемпіонів. Ще до поєдинку італійська преса відзначала явну нерівність в зарплатах гравців двох команд. Зокрема, зірковий форвард парижан Неймар на рік отримує близько 36 мільйонів євро, тобто більше, ніж весь склад першої команди “Аталанти”. Лідери клубу з Бергамо – Гомес, Сапата й Ілічич – отримують по 1,2 мільйона євро. Повідомлялося, що український хавбек Руслан Маліновський заробляє в близько 1 мільйона. Щодо самого Неймара, то він своїм неперевершеним дриблінгом, швидкістю впродовж усієї гри намагався довести, що свої мільйони отримує недаремно. Однак час спливав, “Аталанта” вела в рахунку і здавалося, що оте “Гроші у футбол не грають” отримає вагоме підтвердження. Як виявилося, здавалося передчасно. Неймар і ще одна “мегазірка” ПСЖ – найдорожчий на сьогодні футболіст світу Мбаппе (265,2 млн. євро) таки змогли безпосередньо долучитися до порятунку своєї і свого клубу репутації в додані хвилини матчу. Обидва взяли безпосередню участь у двох забитих їхніми партнерами голах, що забезпечило клубу з Парижа перемогу – 2:1. Прихильники “грошей, що не грають в футбол” могли похнюпити носи, але ненадовго – вже наступного дня головний “вискочка” останнього десятиріччя – “Лейпціг” – заснований лише в 2009 р., переконливо переграв мадридський “Атлетіко” (2:1), в якого й історія значно довша (117 років), і здобутки вагоміші, й бюджет і трансферна ціна гравців суттєво вищі.
А тепер – про справжню надзвичайну футбольну подію, в якій теж задіяні гроші. Вчора у матчі Ліги чемпіонів “Баварія” перемогла з рахунком 8:2. Перемогла не молдовський “Шериф”, не естонську “Флору” і не кіпрську “Омонію”, а такий собі маловідомий клуб під назвою “Барселона”. Це при тому, що в складі останньої перебували на полі гравці з прізвищами Мессі, Суарес, Грізман, Піке, Бускетс… Щиро кажучи, шкода було їх всіх вкупі з їхнім тренером Сетьєном, котрий нагадував учителя фізкультури, в якого злодії вночі обікрали тренажерний зал… Фінансові ресурси “Барселони” і “Баварії”, загалом, співставні (хоча перша в рейтингу найбагатших клубів перебуває вище). Трансфери гравців відбуваються, можна сказати, в двосторонньому напрямку (Відаль перейшов з “Баварії” в “Барселону” а колишній гравець “Барси” Коутіньйо виступає за клуб з Мюнхена). В даному випадку можна вести мову про те, що дуже багатий клуб завдав нищівної поразки ще багатшому. А це означає, що дискусія на тему “Чи грають гроші у футбол?” продовжується. І триватиме вона доти, доки існуватиме “король спорту” і знаходитимуться люди, ладні вкладати в нього величезні, дуже великі, великі й невеликі гроші. Хтось – щоб мати коштовну забавку, хтось – задля власної репутації, а ще хтось, можливо, і з любові до футболу…
Ігор Дуда
