"Плачу від щастя і дякую..." 20-річний Ігор з Шумська розповів, як йому безкоштовно пересадили нирку
Автор:
Ольга Турчак
- Майже два роки очікування і невтомної боротьби за життя дали свої результати. 20-річний Ігор Собчук з Шумська отримав нову нирку шляхом пересадки від донора. Операцію йому зробили за кошти МОЗ України.
- Про непростий шлях до здорового майбутнього та вдячність людям, які підтримували, хлопець розповів нашому виданню.
— У мене нова нирка. Дякую вам за підтримку в моєму шляху, — таке повідомлення журналістка "20 хвилин" отримала від Ігоря Собчука 28 січня. Історію хлопця ми кілька разів розповідали читачам із проханнями підтримати його у непростій боротьбі.
"Допоможіть мені дочекатись пересадки нирок": 19-річний Ігор просить небайдужих про підтримку"
"У мене відмовили нирки. Потрібні ліки, які дорого коштують": допоможіть 19-річному Ігорю з Шумська"
— Хворобу дігностували, коли мені було три роки. Але до свого 16-ліття я почувався добре. Нирки у почали відмовляти, коли мені виповнилось 16. Цілий рік я лікувався у клініці “Охмадит” у Києві, місяць лежав у реанімації, - розповідав Ігор Собчук. - У 18 років мене відправили на гемодіаліз за місцем проживання. Найближче гемодіалізне відділення було у кременецькій райлікарні. Їздити туди треба було три рази на тиждень.Прямого автобуса з мого села до Кременця не було. Доводилось їхати через Шумськ. Це близько 50 кілометрів в одну сторону.
Тричі на тиждень впродовж трьох років у Тернопільській клініці Ігор проходив гемодіаліз - штучне очищення крові.
"Долав тисячу кілометрів кожних три місяці"
Нині в Україні практично не проводять операцій з трансплантації органів, тому Ігор звернувся до допомогою у білоруську клініку. В Міністерстві охорони здоров’я України є програма лікування важкохворих за кордоном.
Ще три роки тому держава виділила кошти на операцію, але донора знайти було не так легко.
— Кожних три місяці я долав майже тисячу кілометрів в Мінськ, щоб поновити чергу на донора, - каже хлопець. — Мені сказали, що донора потрібно чекати близько 14 місяців. Вони минули вже понад пів року тому, а інформації все ще було. Я вже думав, що ніколи не дочекаюсь цього дня.
Крім того, карантинні обмеження через пандемію не дозволяли поїхати в Білорусь, щоб поновити документи на пересадку.
"Тест робили посеред ночі"
Важливий дзвінок з повідомленням, що для Ігоря з'явився донор в Мінську, він отримав під вечір 21 січня. Але для того, щоб потрапити в Білорусь потрібен ПЛР-тест. Цілодобова лабораторія є лише у Києві, але тут на шляху Ігоря зустрілись добрі люди, які допомогли зробити потрібний аналіз навіть посеред ночі.
Тетяна Якубець із Рівного - мама 18-річного Дмитра, який теж зараз у черзі на пересадку нирки в Мінську. Але жінка не залишається осторонь чужої біди. Розповідає, шлях готувала на випадок, якщо її сина викличуть на пересадку, а коли дізналась, що перша нирка з'явилась для Ігоря, не роздумуючи звернулась у Рівненську лабораторію, де проводять ПЛР-тести з проханням відкрити лабораторію вночі.
— Та складається доля, що коли є можливість допомогти людям, які зіткнулись з такою ж бідою, як у нас — я допомагаю. Люди, які очікують на пересадку нирки спілкуються між собою. Ми згуртувались і тоді, коли закрили кордони під час карантину і ми не могли потрапити в Мінськ, аби поновити чергу. Також я допомагала, коли другові мого сина треба була допомога із тестом, — розповідає пані Тетяна.
Сина пані Якубець можуть викликати на пересадку в будь-який момент. Тому жінка сподівається, що незабаром розповідатиме і свою історію.
— Я попросила керівник лабораторії про те, що якщо нас викличуть на пересадку, у його лабораторії нам зроблять тест в будь-який час, — продовжує жінка. — Коли дізналась, що Ігоря викликали на пересадку — звернулась знову та запитала чи зможуть працівники вийти на роботу вночі. Звісно, це було нелегко, адже люди відпрацювали дві зміни. Люди не повинні було цього робити, в плані професійного обов'язку. Бо це було о 19 годині. Дехто з працівників ще не встиг дійти додому. Але і там знайшлись добрі люди, які допомогли в спасінні молодого життя. Бог відкрив душі людей...
"До кордону їхали з поліцейським супроводом"
Результат тесту чекали кілька годин, але і вони були вирішальними.
— Негативний ПЛР-тест Ігор отримав о 01 годині ночі. Поки чекали, я гостила їх із мамою у себе, аби час швидше минув і вони були в теплі. Далі, щоб компенсувати час, який витратили на очікування — ми звернулись до речниці патрульної поліції в Рівненській області з проханням дати супровід до Волинської області, а потім зв`язались з Волинською поліцією аби повідомити пости та зробити для Ігоря так званий "зелений коридор", — пригадує пані Тетяна. — Всі пішли нам на зустріч, всі допомагали.
— Скажу так: Він був в той день щасливий... І резюмую...Яким боком Рівне, до Тернополя? Задамся питанням.... Вчора був який день? Правильно! День соборності! І саме ця подія стала прикладом об’єднання багатьох людей у ланцюжку добра. Та рукостискань цілого гурту людей, які об’єдналися у справі порятунку молодого хлопця Ігоря (20 років), навколо його негайної і термінової потреби. Допомогли! Витратили час, нерви, сили... Всі переживали як за рідного, та яке там... «як за себе», — написала жінка на своїй сторінці в Facebook. — І саме тоді я розумію що моя країна найкраща, моє місто саме затишне у світі, мене оточують найкращі люди, бо вони творять добро, рятують життя і тим самим роблять диво... плачу від щастя і невтомно ДЯКУЮ!
"Операція була складною"
Оперували Ігоря понад 4 години. А вже за кілька годин хлопець написав людям, які йому допомагали "Я майже живчик".
— Я в порядку. Нирка працює, але ще не повністю. Сили є вже набагато більше, ніж до операції. Шрами болять, звісно. Там 30 швів. Думав, що 10-14 лютого буду вже вдома, але лише сьогодні (28 січня прим. ред) взяли аналіз з нирки (біопсія) а результатів чекати 10 днів, — розповів Ігор Собчук. — Для того, щоб нирка добре запрацювала ще потрібен час. Біопсія тривала 5 хвилин без обезболення, але я знаю, що найгірше вже позаду. Тому тримаюсь.
Ось тут моя нирочка, підписує фото хлопець. День, коли йому зробили операцію називає другим Днем Народження.
— Це все вийшло лише тому, що я ніколи не здавався і ось результат, . — каже хлопець. — Щиро дякую кожному, хто підтримував мене коштами чи молитвою впродовж цього часу. Велика вдячність читачам "20 хвилин", які теж підтримували мене. Я маю шанс на щасливе майбутнє лише завдяки вам.
Довідка
Ігоря чекає нелегка та складна реабілітація, тож він буде вдячний, якщо ви підтримаєте його коштами.
4149499115367490
Приват банк,
Собчук Ігор Ігорович
