Новини Лановець та району

"Від найменшої злості хотілось курити марихуанну": сповідь тернополянки Аделії, яка бореться з залежністю

"Від найменшої злості хотілось курити марихуанну": сповідь тернополянки Аделії, яка бореться з залежністю

"Від найменшої злості хотілось курити марихуанну": сповідь тернополянки Аделії, яка бореться з залежністю

Автор:

Ольга Турчак

  • Усе починалось з гулянок в компаніях та бажання "відпочити". А далі... затягнуло. І перша думка на початку кожного дня: де дістати наркотики...
  • 26-річна тернополянка Аделія розповіла, як потрапила в реабілітаційний центр та переоцінила усе в житті.
  • "20 хвилин" продовжує цикл публікацій про людей, які боряться із залежністю від наркотиків під назвою "Я (не)залежна".

— Я вживала амфетамін і марихуанну. Колись я вже була на реабілітації в центрі, але зараз зрозуміла, що насправді тоді не була готова змінювати своє життя. Я побула тут лише кілька днів та пішла звідси. Почала далі жити своїм життям. Але за деякий час побачила, що більше так не можу. 

У християнському центрі реабілітації "Спасіння" Аделія вже понад два місяці. Церкву "Любов та зцілення" жінка відвідує майже два роки і переконує, що саме віра допомогла їй залишитись серед живих. У центрі жінка разом з 6-річним синочком, якого називає найбільшою радістю життя. 

— Після першого разу коли я була у центрі, я покинула вживати наркотики і почала служити Богу, але потім зрозуміла, що у мене не було це все викоренено. Я могла випити собі, курила. Воно затягувало, не давало зміцнитись у вірі. Я зрозуміла, що далі так не можна. Тому я тут, — каже жінка.

Була депресія і ненависть до себе

Вживати наркотики жінка почала в компанії друзів. Тоді їй було 20.

— Компанія, молодь, дискотека... Якось так було. Хотілось, щоб було веселіше, забавніше. Такий період, що всі вживали: випили, покурили траву... І далі... Я не могла зупинитись. На початку воно нормально: все яскраво, тобі в кайф. Ти ще не бачиш того всього, що може бути далі, — розповідає Аделія. 

Коли виникає залежність починається жахливе. Жінка каже, що навіть важко згадувати той період.

— Ти бачиш свої нервові стани, депресії, відношення до рідних, ненависть до себе. Ти не бачиш нічого, що тебе оточує, ніякої радості в житті. А далі і не бачиш виходу... І розумієш, що треба або залишати, або... , — говорить вона. 

Немає опису.

Коли жінка почала вживати наркотичні речовини, жила з батьками. Але ніхто з рідних не помічав цього.

— Я жила з батьками. Мама в мене за кордоном. І насправді я вже зараз розумію, як я винна перед нею. Навіть коли мама за кордоном і вона телефонує, щоб поспілкуватись, почути "Мам, в мене все добре". Я завжди казала "Та потім", "Ще поговоримо", — згадує вона. —  Мама була на останньому місці, на першому — друзі. Мама дзвонила, намагалась, вона і гроші передавала, бо коли ти залежний ти і працювати не хочеш. 

Від наркотиків боліло тіло і душа

Те, що вона залежна, жінка зрозуміла в момент, коли захотіла припинити вживання наркотиків, але просто не змогла цього зробити. 

— Коли ти вживаєш, то з часом стає просто боляче. І фізично, і морально. Починаються хвороби. Наркотики стають таким собі поштовхом до різних помилок: до блуду, до крадіжок, до неусвідомлення. І найгірше: ти шкодиш не тільки собі, а й іншим людям: наприклад своїм рідним, — розповідає Аделія, — Ти прокидаєшся зранку і першим ділом думаєш про те, як тобі дістати дозу. Не хочеться ні їсти, нічого. Хочеться, щоб тобі було нормально. І тоді ти вже не получаєш того кайфу, але далі хочеш це повторити. Тебе настільки затягнуло...  Я себе ненавиділа. Але кинути так просто не могла. До Бога ми приходимо безсилими. І я усвідомила, що я не можу без Нього. Я просила: "Боже, будь ласка, допоможи мені", і він допоміг. Врятував мене.

Залежність у жінки була і від марихуани. І вона переконує: це не легше і не простіше, ніж інші наркотики. 

— В мене в житті були різні моменти, коли було дійсно важко, це і з сім'єю пов'язано також. І я це старалась заглушити. Не шукала іншого входу, як покурити, аби розслабитись або заспокоїтись. І потім я настільки "підсіла", що навіть через найменшу злість просто хотілось покурити. А далі, воно вже нічого не давало, а я побачила, що не можу без того. Я побачила, що я залежна і просто не можу так жити далі, — говорить вона. 

Немає опису.

Почуттів не було ні до кого

Сина Аделія не залишала. Навіть коли вживала, він був поряд.

— Був такий період, що син був у мами в Польщі, але більшість часу зі мною. І навіть він не міг мене зупинити, коли я це робила. Я могла вживати навіть коли він був в іншій кімнаті. Ти розумієш, що не тільки своє життя калічиш, а чиєсь. Ти починаєш вживати і розумієш, що вже нічого не можеш: ні за хату заплатити, ні дитину вдіти...Спочатку воно весело, гладенько все,  а потім зі здоров'ям проблеми, десь там з рідними, десь там не можеш дати ради з фінансами, — роздумує вона. 

Зараз жінка бачить скільки болю завдавала дитині. І радіє тому, що може виховувати сина правильно. 

— Мені, як мамі, це все було дуже боляче. І мені не подобалась моя поведінка, міняється все: рухи рук, мова, зникає жіночність. І я б не хотіла, щоб дитина бачила маму такою, — роздумує вона. — Я багато чого пройшла, і зараз розумію, що ні за що б не повернулась. 

Жінка хоче змінити життя інших

У Центрі жінка пробуде близько півроку. Далі повернеться у Тернопіль. Вона каже, що планує розповідали іншим про зцілення від своєї залежності. 

— Я планую Євангелізувати. Це означає нести добру звістку. Ми їздимо в різні міста та спілкуємось з людьми, які опиняються в різних складних ситуаціях. Це і безхатьки, і алко- і наркозалежні люди. Ми допомагаємо їм повернутись до життя з Богом. Я дуже люблю стареньких людей. І я хотіла б займатись допомогою для них, —  говорить Адель. — А ще я хотіла б попросити усіх батьків бути уважними до своїх дітей і часто цікавитись тим, що вони роблять.

Кожному, хто зараз перебуває в залежності жінка радить звертатись за допомогою.

— Вихід є, і вихід в Бозі, — каже вона. 

Детальніше про те, як з залежностями боряться жінки у центрі реабілітації читайте у матеріалі: "Залишила дитину на бабусю, бо мені потрібна лише доза... Сповідь колишніх наркозалежних (ЕКСКЛЮЗИВ)"

Довідка

Для того, щоб потрапити у чоловічий реабілітаційний центр — зверніться за номером 096-57-58-600 (Ігор)

Контакти жіночого реабілітаційного центру: 097-24-19-566 (Наталя). 

Історії людей, які живуть на реабілітації читайте у наступних матеріалах із циклу "Я (не) залежна"

Останні новини

Це цікаво

Оголошення

Нерухомість

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *