Про роботу і зарплату, погрози та особисте. Ексклюзивне інтерв'ю з Олександром Богомолом (ВІДЕО)
Автор:
Наталія БУРЛАКУ
- Зізнайтесь, із чим у вас асоціюється слово «поліція»? Що хотіли б запитати у головного поліцейського області? Та чи була нагода хоч раз у житті поговорити з ним при зустрічі?
- До Дня нацполіції, яке святкували 4 липня, ми підготували для вас велике ексклюзивне інтерв’ю (!!!) з начальником обласної поліції Олександром Богомолом. БЕЗ попереднього скидання запитань, БЕЗ «масок»!
- Авторизуйтесь чи підпишіться – і ви зможете дочитати до кінця. Та ще й подивитися відео, де дізнаєтесь багато про особисте генерала і не тільки.
Які сильні і слабкі сторони у Олександра Богомола? Що думає про своїх колег? На що витрачає зарплату, де живе, що любить їсти і як відпочивати? Хто і чому погрожував керівнику обласної поліції та куди планує рухатися кар’єрними сходами?
Питань забагато – відповіді цікаві і, здається, щирі. Цікаво, а яке у вас складеться враження, дочитавши текст до кінця. Як думаєте, чи говорив головний поліцейський відверто? Напишіть про це у коментарях.
– Які найбільші досягнення і промахи в роботі поліції за роки її існування?
– Вдалося налагодити і стабілізувати роботу новоствореного правоохоронного органу. Приємно, що в Тернопільській області найменший в Україні некомплект поліцейських, приблизно 8-9%. А прийдуть випускники, то буде ще менше. За роки оперативна ситуація стабільна, нема стрибку у скоєнні важких і особливо важких злочинів. Звісно, без надзвичайних подій не обходиться, бо це життя, і таке трапляється…
Чи справді довіряють поліції
– А як Ви оцінюєте рівень довіри громадян до поліції?
– Є офіційні дослідження, за якими ми були в рейтингу на другому-третьому місці. Зараз трішки скотилися, але це, швидше, суб’єктивне враження Дивлячись на те, скільки громадян до нас приходять на прийом, скільки скарг і дзвінків ми отримаємо, можу сказати, що поліції довіряють. Якщо на початку роботи мали 300 000 звернень у кол-центри на рік, то зараз їх вже пів мільйона. Якби люди не довіряли, вони не звертались би. Спонукаю кожного працівника – якщо можеш помогти людині, допоможи. Якщо не можеш, хоча б поясни чому: чи через відсутність доказової бази, чи через законодавство, чи відсутність ознак кримінального і адміністративного правопорушення.
– Якщо говорити саме про патрульну поліцію, то і сам міністр говорив про те, що рівень довіри до неї дуже знизився. А Ви як бачите?
– На початку створення саме патрульна поліція мала найбільший рейтинг довіри і популярності. У нас було по 20 кандидатів на одне місце патрульного. Але ті, хто йшли працювати сюди, до кінця не розуміли, наскільки це рутинна робота на «передовій», із не зовсім законослухняними громадянами, які часто ображають і навіть б’ють поліцію. Тому зворотна реакція населення йде і на патрульну поліцію.
– То може, найбільша проблема – саме в некомпетентності працівників патрульної поліції?
– Спочатку це було слабо підготовлені люди, цивільні, які два-три місяці вчилися бути поліцейськими. Багато кому ця робота одразу не сподобалась. Наразі ми таких проблем не маємо, адже лишилися ті, кому робота до душі, хто зумів і виробив у собі необхідні професійні навики. Це стабільний колектив патріотів, якому постійно допомагають всі інші підрозділи поліції.
Де поділася стара міліція
– Некомплект працівників патрульної поліції в області складає майже 20%. Звільняються через низьку заробітну плату?
– План кадрів є завжди. Не всі йдуть саме через зарплату. Остання складає від 11,5-12 тисяч на місяць і більше, залежно від вислуги, звання і так далі. Звісно, зарплата не є високою, але чую, що керівництво МВС планує піднімати її рівень, оскільки оплата праці патрульного справді є мізерною, порівняно з іншими структурами. Я розумію, що корупційні ризики і відповідальність, можливо, і нижчі. Але зважаючи на те, що патрульні працюють на передовій, то і оплата повинна бути гідною.
А охочі приєднатися до лав патрульної поліції є. Через карантин ми не мали змоги проводити достатньо конкурсів і навчань. Бажаючих багато. У нас відібрані десятки кандидатів, які хочуть пройти курс первинної підготовки у різних регіонах.
– В одному з інтерв’ю Ви говорили, що після атестації з лав поліції «відсіялися» орієнтовно 10-15% старих працівників. Тобто основний склад міліції залишився працювати. Що змінилося у їх роботі?
– Насправді, десь 50 на 50. Люди, які працювали якісно, вони лишилися і продовжують виконувати свою справу. Ті, хто не змирився з новими викликами (наприклад, працівники ДАІ, які хотіли набити кишені собі і своїм керівникам), пішли. Зараз вимоги до поліцейських дуже серйозні. Якісно працює ДБР, яке перевіряє законність дій правоохоронців. Це застерігає від того, куди не потрібно лізти. Минулого року, наприклад, ми неякісно контролювали рішення суддів по 130 статті - Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Деякі поліцейські робили відмітки в базі даній, що цей протокол пройшов через суд. Ми виявили чотирьох працівників-порушників, які, очевидно, мали з цього вигоду. Вони звільнені та притягнуті до кримінальної відповідальності. Це бардак для власної совісті, бо п’яний за кермом – це вбивця.
– Чи не зловживають і самі громадяни тим, що можуть постійно скаржитися на поліцію?
– Громадяни мають право на скаргу. А безпідставних скаржників маємо право також притягувати до відповідальності. Є люди, які дзвонять на лінію 102 по 150 разів на день, є серед них психічно хворі, тож ми можемо на добу заблокувати вхідні від неї.
Мукоїда, Ващенко, Пекельний. Де були «косяки»?
– Найбільш резонансні справи, за якими неоднозначно оцінювали дії поліції – вбивство Іринки Мукоїди, Віталія Ващенка, самозахист Андрій Пекельного тощо. Чи достатньо компетентними, на Вашу думку», були дії слідчих, які займалися розслідуванням цих злочинів?
– Є людський фактор і суб’єктивне враження слідчого. Таке деколи трапляється… Якщо говорити про вбивство Ірини Мукоїди, тут мала би бути повна тиша, якісна робота оперативників, слідчих, суддів, адвокатів. Але через потужний емоційний резонанс працювати було надзвичайно важко. Ми мусили виконувати нетрадиційні рішення, - пред’явлення окремих матеріалів розслідування суспільству. Це взагалі неприпустимо! Вбивство хлопця у Теребовлі при нападі, самозахисті чи, можливо, перевищенні міри самозахисту. Поясню, коли приїжджає оперативна група і бачить труп, а чоловік поруч каже, що він вбив людину, то слідчий зробив правильно, що затримав його, тільки тоді він має право опитати підозрюваного у присутності адвоката і хоча б почути позицію людини, яка нанесла смертельний удар. За яких обставин – це вже буде встановлюватися. Керівництво МВС перестрахувалося і забрало справу до головного слідчого управління, але я особисто не бачу порушень з боку слідчих, які працювали на місці події. Те, що йде в унісон із ситуацією Стерненка, напевно, і набуло такого резонансу.
– Але ж ви розумієте, що кваліфікація злочину була саме – «умисне вбивство».
– Коли буде висновок розслідування у цій справі, тоді зможемо говорити про це. Вважаю, що поліція правильно діяла, аби гарантувати законні права рідним людини, яка загинула, і тому, хто позбавив життя іншу особу.
На пенсію чи в Київ?
– Коли отримували генеральські погони, то говорили, що вони «не для Богомола, а для цього особового складу». Які плани в кар’єрі надалі? Можливо, хочете до столиці?
– У нас серйозна тверда вертикаль, де доручають – там і працюємо. Звісно, говорять багато – скільки ж то Богомол може сидіти в тому кріслі, уже понад шість років. Не мені вирішувати, а особовому складу, керівництву Нацполіції та МВС, які, власне, і приймають відповідні рішення. Три роки отримав звання, вважаю, що це доказ того, що поліція працює якісно. Так, є проблемні питання, але ніхто їх не закопує. Стараємося вирішувати. Не буде потребувати керівництво МВС моєї роботи в поліції, піду на пенсію. Маю вислугу років.
– Чули, що Вас хотіли забрати в Київ…
– Чесно, ніхто не пропонував. За три останні роки є кілька інформацій про перевід в інші області. Навіть голова Нацполіції питав: «А що ти у Вінницю йдеш?» А я відповідаю: «Як можу піти, якщо Ви мені цього не пропонуєте?» Посміялися.
А вдома генерал чи ні?
– Як поєднати таку відповідальну роботу і бути гарним сім’янином, бо Ви – ще і багатодітний тато?
– З 5 липня маю відпустку. Якраз із дружиною запланували разом із меншими дітьми поїхати на море. Бо старші уже мають свої розваги, вони студенти.
– А як любите проводити час із синами?
– З 7-річним Іллею граємо у футбол. Хоча я більше волейболіст. Ще молодший Маркіян іграшками ще бавиться. Старший любить старожитності пошукати з металошукачем, також собі дозволяю, але все в рамках закону. Донька обожнює спорт, але вже без тата.
– Цікаво, чи часто впізнають у магазинах, на вулицях, що просять люди? Як реагуєте?
– Часто впізнають, підходять, спілкуємось. Приємно, що не крутять дулі. Лишаю номер телефону, багато пишуть через месенджер, якщо є можливість, завжди стараюсь допомогти. Намагаюся швидко відписувати всім. Часом вдається налагодити комунікацію з потерпілими саме через соцмережі. У магазинах, на площах часто вітаються, стає соромно, коли не можу згадати, звідки знаю цю людину. Дуже великий потік. Навіть під час карантину здійснював прийом громадян, краще вислухати, що накипіло, ніж потім мати негативні наслідки.
– А вдома Ви – генерал, чи делегуєте повноваження дружині?
– Про дім не буду багато говорити, але жінка часто скаржиться, що забагато керую…
Куди витрачає зарплату
– Згідно із декларацією, Ви заробляєте понад 60 тисяч на місяць. На що витрачаєте, крім продуктів і необхідних побутових речей?
– Забезпечення дітей. П’ятеро дітей – четверо дітей і пасинок. Троє із них – студенти, тому разом і дружиною підтримуємо їх. Гроші в більшості розходяться. Звичайно, є окремі збереження. Ми будували будинок разом із батьками дружини, тож велика частина грошей пішла на це.
– Саме про об’єкт незавершеного будівництва у Байківцях. Земельна ділянка до речі, закріплена за Вашим тестем. Наскільки дорого будуватися тепер?
– Дуже дорого, але будуватися потрібно, бо дітей багато. Я не отримував квартиру від держави. На черзі не стою. П’ять років тому отримав у спадщину від мами 1/3 квартири, тож мене на п’ять років поставили на паузу. За останні кілька років ми купуємо службові квартири працівникам. Це тішить.
– У вас задекларовані два авто, одне – у власності дружини, інше – у тестя. А ви без машини?
– Я користуюся автомобілем тестя - Volksvagen
Passat, 2012 року. Не скажу, зо це дуже респектабельне авто. Ще є два службових, яким користуюся лише в робочих питаннях. Toyota Camry 2004 року і Skoda Superb 2019-го.
Хто і чому погрожував Олександру Богомолу?
– Чи отримували Ви або Ваші рідні погрози? Чому? Як реагували і реагуєте на них?
– Рідним – ні, донька, щоправда, раз зізналася лише через пів року. Отримала від мене «наганяй». Ми розібралися, профілактичну бесіду шляхом переговорів із хлопчиною провели. Щодо мене, було кілька погроз, як на Фейсбук, так і лінію 102. Порушені три кримінальні провадження за фактом погрози начальнику ГУНП. Якби це були особисті погрози до мене, я розібрався би сам. А так справи розслідували працівники СБУ. Є такі громадяни, які незадоволені, тому телефонують – «Я кину гранату». Хоч їх поведінка була неадекватною, визнані вони психічно здоровими та можуть нести відповідальність.
– Ваші сильні та слабкі сторони.
– Моя сильна сторона, не буду скромним, - це працездатність. Це підтверджено психологічними дослідженнями. Слабка – я завжди даю другий шанс, навіть коли хтось помилився, обманув. Але вважаю цю слабкість і доброю рисою, адже людям варто дати шанс виправитися.
Коли я прийшов на посаду, то не будував команду під себе, не міняв особовий керівний склад. На роботі лишилися спеціалісти. Я вважаю, що кожен працівник повинен щабель за щаблем іти на верх. Не потрібно брати когось чужого чи незаслужено ставити на посаду того, хто тобі чимось імпонує. Бо так буде ламатися середня ламка, буде різноголосся у колективі, бардак, важка атмосфера. У нас таких процесів не було. Я не вигнав жодного, який не заслуговував би на це, щоб поставити «своїх».
– Скільки годин на добу спите і що любите поїсти?
– Лягаю ближче до опівночі. О сьомій встаю, о 8-ій виїжджаю на роботу. О 8.45 у нас нарада.
Щодо страв, червоний борщ, вареники, добрий шашлик. Але все в межах. Бо останнім часом плюс 10 кг ніяк не можу скинути. І футбол та волейбол не рятують. У нас є непоганий спортзал і тренажерний зал, я пропагую заняття спортом і навіть дозволяю працівникам займатися ним у робочий час.
Як думаєте, чи говорив головний поліцейський відверто? Напишіть про це у коментарях.
